ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»«Ростам і Сохраб»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Про тварин«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Олесь Ільченко «Наші птахи»Інна Волосевич «Про хлопчика»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«Казки Японії»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»«Три казочки у в'язочку»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерЛеся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Ян Твардовський «Ще одна молитва»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»«Казки Скандинавії»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Подорож видавництва «Грані-Т» до королівства паперу RSS

20 жовтня, 2011

 

Містечко Мюнкедал

Із другого за величиною і статусом міста Швеції після Стокгольму – Ґетеборга – до містечка Мюнкедал їхати на південний захід близько години. Вдень цю мандрівку супроводжують ліси і скелясті схили, а вночі – вогники настільних ламп на кожному підвіконні кожного будинку. Шведи не зашторюють вікна і залишають світло увімкненим на всю ніч – ця традиція йде з давнини, коли подорожній вночі мав орієнтуватися поміж віддалених один від одного будинків і міг знайти ночівлю чи допомогу.

Містечко Мюнкедал із населенням близько 4 тисяч осіб розташоване на березі єдиного у Швеції фіорду Gullmars. Цю територію в ХІІІ столітті почали заселяти монахи, однак не для усамітнення і молитов, а щоб ловити лососів. Їх там багато й нині – це надчутливий екологічний барометр, який у цих краях украй необхідний, бо з 1871 року тут працює паперова фабрика (хоча паперовою вона була не від самого початку).

 З історії паперової фабрики Arctic Paper Munkedals AB

1897 року в містечку Мюнкедал була заснована целюлозна фабрика. Через 7 років вона почала виробляти й папір. Спершу виробництво було невеликим – близько 10 тисяч тонн на рік.

1943 рік став переломним у житті фабрики, бо зі зміною керівництва (а відповідно, й порядку та організації роботи) фабрика поступово перетворювалася на виробничого велетня, королівство паперу.

1966 року у Швеції були прийняті суворі екологічні закони, які спричинилися до того, що фабрика припинила виробляти целюлозу, а продовжує й донині виготовляти лише папір – однак для всієї Європи.

1997 року група тутешніх фахівців розробила правила й стандарти повноколірного друку на папері Munken, які полегшують роботу і видавців, і друкарів та дають можливість досягти найвищої якості друку.

Гостини

Власник фабрики донедавна мешкав у садибі в Мюнкедалі, де щороку як мінімум одну добу гостюють українські видавці, книги яких стали переможцями конкурсу «Найкраща книга на папері Munken». На одному з ошатних столиків у вітальні лежить «гостьова книга» з відгуками представників делегацій різних країн, перший із яких датований 1892 роком. А останній запис у цій книзі зроблений 18 жовтня 2011 року – ночували в садибі українські видавці та друкарі – Олена Мовчан, Юлія Матяш, Ірина Холонюк, Павло Сачек та Сергій Провальський, а опікувався ними Андрій Мартиненко – менеджер із маркетинґу представництва «Arctic Paper» в Україні. Вони мали екскурсію на паперову фабрику, ознайомилися з етапами виробництва паперу, організацією роботи фабрики, способами виробництва целюлози та її видами, особливостями підготовки зображень для друку на різних видах паперу, а також стали учасниками цікавих дослідів із промоканням паперу, крейдуванням, наданням пухкості. А на завершення візиту до Швеції – екскурсія та прогулянка по Ґетеборгу.

 

Видавництво «Грані-Т» переможець

 Цього року Диплом І ступеня в конкурсі «Найкраща книга на папері Munken» здобула книга «Записки сумасшедшего» Миколи Гоголя в ілюструванні Юрія Чаришнікова, що вийшла у видавництві «Грані-Т» й була відзначена також Дипломом І ступеня в конкурсі «Краща книга України» та Дипломом І ступеня в Міжнародному конкурсі країн-учасниць СНД «Мистецтво книги» в Москві. Одне слово, переможець абсолютний – і надрукований, звісно ж, на папері Munken. На запрошення компанії «Arctic Paper» головний редактор видавництва Олена Мовчан разом з іншими видавцями відвідала Швецію – міста Мюнкедал і Ґетеборг.

 

Сучасна фабрика

 Нині фабрика в Мюнкедалі – це досконало організоване й злагоджене виробництво, яке дає 140 тисяч тон різних видів паперу на рік. І це все – зусиллями 320 працівників. Виробництво триває практично безперервно – цілодобово й цілорічно. Зупиняється лише раз на місяць на одну добу – для чищення й лагодження машин; а також на свята – Різдво, Великдень, Міцаму (середина літа). На фабриці є 2 машини, які виробляють 230 і 250 тонн паперу щодня.

 

Робочий графік працівників організований таким чином, що вони працюють 6 днів (чергуються 3 зміни), а потім мають 5 вільних днів. Це дуже виснажливо, адже на 6 робочих днів люди повністю «випадають» із сімейного та суспільного життя, у них немає чіткого графіку сну, бо денні зміни чергуються з нічними; люди повністю присвячують себе роботі (і, звісно, трохи сплять). За таким розпорядком робота триває вже 35 років, однак кожні 2 роки щодо цього серед працівників фабрики відбувається таємне голосування. Якщо воно показує, що працівники й далі погоджуються так працювати, графік не змінюється. Зрозуміло, якими протягом цих 35 років незмінно були результати голосувань.

 

Кожен працівник є важливою частинкою компанії, має право голосу, має повагу колеґ і керівників – а це запорука високого результату роботи. Ієрархія керівних посад на фабриці мінімальна: директор фабрики – директор з виробництва – майстри змін. Це забезпечує ефективність роботи, економить час та зводить порушення комунікації до мінімуму.

 

Вода і «контрольована рибалка»

Шведський фіорд Gullmars дуже чутливий і має статус заповідника. І – зверніть увагу! – в цей фіорд стікає вода з виробництва. Саме тому питання очищення води постало перед фабрикою так гостро. Целюлозні волокна, осідаючи на дно, поглинають у ході свого розчинення увесь кисень і утворюють «мертві зони». Для перевірки якості очищеної води з виробництва щороку біля фабрики відбувається «контрольна рибалка», завдяки якій вираховують середню кількість лососів на метр квадратний, а відтак випускають рибу назад у воду. Зменшення кількості лососів означатиме погіршення стану води – і це буде тривожним сигналом для виробництва.

 

 

 Очищення води з виробництва відбувається в два етапи – штучне і природне. Другий етап забезпечують пов’язані між собою ставочки, розташовані на різній висоті, завдяки чому відбувається самоочищення води. Її можна пити без негативних наслідків для здоров’я.

Раз на місяць фабрика звітує перед державою щодо очищення води. І саме на основі її показників у Швеції були розроблені державні стандарти якості.

Квіти

Біля фабрики розташований парк, у якому (завдяки теплій воді, що стікає у ставочки) росте близько 250 видів магнолій, азалій та рододендронів. Парк був визнаний найгарнішим у Швеції. Це казковий оазис – біля виробничих корпусів, і таке сусідство вражає. Однак найбільше вражає те, що це сусідство не шкодить жодній магнолії та жодному лососеві.

 

 

 

 

Видавництво «Грані-Т» дякує компанії Arctic Paper за цікаву подорож, а також за приємну співпрацю.




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація