Німецька література після Повороту

7 листопада, 2011

4 листопада в київському Будинку вчених було презентовано новинку видавництва «Грані-Т» — антологію німецької літератури 90-х років ХХ століття «Вертиголов та інші політичні тварини». Організаторами заходу виступили «Грані-Т», Ґете-інститут та онлайн-журнал «Простори».

Ідея книжки «Вертиголов та інші політичні тварини» належить філологу-германісту Нелі Ваховській. Свого часу вона писала дисертацію, присвячену німецькому роману 90-х років минулого століття. Так у науковця виникло бажання познайомити українську публіку з новою німецькою літературою. «Але мені хотілося зробити це не у вигляді занудної монографії, яку прочитає п’ятеро германістів на всю Україну, — розповіла Неля Ваховська, — а зробити таку фіксовану форму — антологію, яка би давала не лише фраґменти, вирвані з контексту, а пропонувала б поруч з ориґінальними текстами фахові коментарі». Тож мета збірки — познайомити українського читача з найважливішими німецькими творами, написаними після Повороту, тобто після 1989 року — року, коли Берлінський мур зник із «тіла» Німеччини та Європи.

Неля Ваховська, співупорядник збірки

Втілити у життя задум Нелі Ваховської допоміг «воркшоп», зорганізований Ґете-інститутом для перекладачів-початківців. Згодом до проекту долучилися видавництво «Грані-Т» і онлайн-журнал «Простори», на якому для обговорення перекладених текстів було створено спеціальну рубрику «Зоологія політичного».

«Вертиголови завжди були й будуть, — зазначила під час презентації заступник директора і керівник мовного відділу Ґете-інституту Петра Кьоппель-Майєр, — у кожній культурі, кожній країні і в кожній системі. Йдеться не про птаха, який може крутити головою на 180 °С. Насправді за цим словом стоїть людина, яка відмовилася від своїх ранніх уявлень та ідей». Пані Кьоппель-Майєр наголосила, що ця антологія не є зібранням творів про пристосуванців. Автори, представлені у книжці, написали про своє сприйняття важливих, переломних історичних подій. «Звідси настрої, які панують в антології, — розчарування, надія, скепсис, іронія. Не слід забувати, що стіна поміж Східною і Західною Німеччиною проходила передовсім у людських головах. А отже, вона існує й нині», — додала Петра Кьоппель-Майєр.

Важливо також наголосити, що всі тексти, вміщені в антології, українською перекладено вперше. Актуальність книжки для України полягає ще й у тому, що вона зближує східних німців та українців, яким випало жити у 90-ті роки минулого століття, а також мимоволі спонукає українського читача порівнювати вітчизняний літпроцес 90-х років із літпроцесом німецьким.

Олена Мовчан, головний редактор «Грані-Т» розповідає про вихід «Вертиголова...»

Вихід цієї книжки у «Гранях-Т», пояснила головний редактор видавництва Олена Мовчан, не випадковий. «Наше видавництво намагається максимально швидко реагувати на ті твори, які представляють собою осмислення певних епох у житті України чи інших країн, — пояснила Олена Мовчан. — Такі осмислення можуть робити історики, літературознавці, журналісти… Ця антологія із ґрунтовним коментарями, вступним словом упорядників теж є таким осмисленням, адже вона допомагає зрозуміти, що кипіло в німецькому творчому процесі після падіння Берлінського муру, як відбувалося ламання стереотипів, пошук нових цінностей та ідентичностей».

Анатолій Дністровий – про книгу

Книжка «Вертиголов та інші політичні тварини» є особливо актуальною саме в ці дні, адже 9 листопада не лише німці, але й увесь світ відзначає День возз’єднання Німеччини.