ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»«Казки Скандинавії»Інна Волосевич «Про хлопчика»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»«Три казочки у в'язочку»«Ростам і Сохраб»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Про тваринОлесь Ільченко «Наші птахи»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»«Казки Японії»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Ян Твардовський «Ще одна молитва»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Дмитро Антонюк: «Українцям бракує інформації про те, що вони мають» RSS

14 листопада, 2011

 

Новинка «Граней-Т» «155 польських замків і резиденцій в Україні (частина І)» зовсім невипадково з’явилася друком незадовго до Різдвяних свят. Цей путівник стане в нагоді тим, хто заздалегідь готується до свого зимового відпочинку. Допоможуть їм у цій відповідальній справі й поради упорядника книжки, затятого мандролюба Дмитра Антонюка, який в інтерв’ю «Граням-Т» розповів про роботу над виданням, стан українських архітектурних скарбів, головні правила мандрівника і про те, де можна відпочити закоханим, де гарно провести час із родиною, а де — поповнити запаси адреналіну.

— Дмитре, як довго Ви збирали матеріал для цієї книжки? Якою літературою Ви користувалися?

— Матеріал почав накопичувати з 2004 року і продовжую збирати досі. Щойно приїхав із Хмельниччини, де знайшов кілька палаців, про які досі не знав. Тож, поки другу частину ще не зверстано, внесу туди й ці пам'ятки. Перелік використаної літератури займе багато часу, тож скажу лише, що переважно це були польські джерела: Роман Афтаназі, Збіґнєв Хаузер, Мєчіслав Орлович та інші. Крім них, хотів би виокремити також праці дореволюційного краєзнавця Лаврентія Похилевича і сучасного історика Вікторії Колесник.

— Як гадаєте, Ви комфортно почували б себе у ті часи, коли ці замки були не просто принадами для туристів, а місцями, де жили польські королі, магнати і воєводи?

— Усе залежить від суспільного стану, до якого я б належав. Був би серед шляхти — почувався б точно незле:). Оскільки ж моє українське коріння (є ще російське і, можливо, трохи польського) — це прості, хоч і не бідні селяни, — навряд чи мені було б затишно в тих панських покоях. Інша річ — мати якусь «машину часу» і на власні очі подивитись, як велося шляхті. Думаю, задоволення було б чимале:).

 

 Сидорівський "лінкор" 1640 року

— У якому стані ці пам’ятки нині?

— Стан більшості описаних пам'яток, на жаль, украй поганий. Проте є і щасливі винятки. Це Збараж, відновлювані Вишнівець, Скалат. Загалом дякувати за це маємо Національному історико-архітектурному заповіднику «Замки Тернопілля».

— Як ставляться до своїх архітектурних скарбів люди, які мешкають поруч із ними? Часто так трапляється, що вони можуть навіть не знати, поруч із чим мешкають…

— Здебільшого ставлення місцевих до власних пам'яток — індиферентне. Всі їхні думки — про «хліб насущний». Проте трапляються ентузіасти, які радо розповідають про той чи інший замок і намагаються бодай щось корисне для нього зробити. Але, на жаль, байдужість до власних архітектурних скарбів переважає.

 

 

 Резиденція Яна ІІІ Собеського на площі Ринок

— Ви можете поділитися таємницею, про що піде мова у другій частині видання?

— Друга частина присвячена польським резиденціям і маєткам від доби класицизму до 1939 року (для територій, що входили до ІІ Речі Посполитої) і до 1917 року (для решти Правобережжя).

— Дмитре, як Ви готуєтеся до своїх подорожей?

— Знайшовши інформацію про пам'ятку, я зазвичай телефоную до сільської чи районної ради, щоб отримати максимум інформації про сучасний стан та історію споруди. У більшості випадків, коли я туди нарешті приїжджаю, мене чекає людина, що має ключі від приміщень і може щось показати/розказати. В моїй справі забагато інформації не буває.

 

 

 Старостинський замок у Галичі

— Ви можете з нашими читачами, які теж люблять відкривати для себе нові куточки України і світу, поділитися головними правилами справжнього мандрівника?

— Для мандрівника-автомобіліста: завжди заправляти повний бак, мати запасну повну каністру з пальним і, звісно, запасне колесо (доволі часто доводилося їх міняти у глушині). Для мандрівника-пішохода: не чекати на автобуси — завжди можна доїхати «попуткою», а заразом і дізнатися щось нове. Для всіх: мати воду (влітку), чай у термосі (в холодні пори року) і мінімум харчів. Часто місцеві запрошують на частування, так що голодними не залишитесь:). І ще одне правило для всіх мандрівників: що раніше встанеш — то більше побачиш:).

— Більшість українців воліє сьогодні відпочивати за кордоном. Чи можна цікаво відпочити в Україні — на вихідних і під час тривалої відпустки?

— Україна спокійно могла б отримувати величезні прибутки від туризму, не менші, ніж Чорногорія, Туреччина чи Єгипет. Поєднання природних та історичних атракцій у нас усе ще унікальне. Інша річ, що дістатися туди майже завжди непросто з огляду на стан доріг та громадського транспорту. Втім, із готелями вже стало краще. Вони є мало не в кожному райцентрі. Років зо три тому ситуація з ночівлею була значно гіршою. Українцям бракує інформації про те, що вони мають. На мій погляд, потрібно більше видань для мандрівників-початківців.

 

 

 Поморянський замок 

— Ваші варіанти романтичної, родинної та екстремальної мандрівок Україною…

— Романтика — замок і водоспад у Червонограді (якщо не читати про його трагічну історію). Ще – палац Евеліни Ганської у Верхівні, де жив, любив і творив Оноре де Бальзак, а також дивовижна резиденція Чечелів у Самчиках. Родинний відпочинок — замки в Олеську, Підгірцях та Золочеві, відвідини яких можна поєднати з пішою мандрівкою узгір'ям Вороняків. Екстремальний відпочинок можливий у будь-якій області України, оскільки іноді, щоб доїхати/дійти до місця, доводиться виробити чимало адреналіну:).

 

 

 Червоноградський (Кристинопільський) палац

— Де би Ви порадили українцям відпочити на Різдвяні свята?

— Однозначно — на Буковині. Тут збереглися унікальні Різдвяні ходи, які супроводжуються переберіями, співами і театральними видовищами.

— Чи залучаєте до своїх мандрів доньку?

— Доня мандрує ще з часу, як була в утробі мами. З'явившись на світ, вона вже проїхала з нами мало не всю Україну:).

Спілкувалася Тетяна Терен




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація