ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Інна Волосевич «Про хлопчика»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерОлесь Ільченко «Наші птахи»«Три казочки у в'язочку»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Про тваринЯрослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»«Казки Японії»«Ростам і Сохраб»«Казки Скандинавії»Ян Твардовський «Ще одна молитва»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Галина Ткачук: «Фантастика споконвіку є частиною реального життя» RSS

25 листопада, 2011

 

Нещодавно в серії «Сучасна дитяча проза» вийшла повість молодої письменниці Галини Ткачук «Вікно до собаки», яка здобула першу премію на конкурсі «Золотий лелека». В інтерв’ю «Граням-Т» пані Галина розповіла про те, як до неї приходять історії, чому дітям потрібна віра у фантастичне і на що слід зважати, коли пишеш для сучасних дітей.

– Завжди, коли Вас запитують про книжки, Ви наголошуєте, що Ваше читання невіддільне від історії про те, як ці книжки потрапляли Вам до рук. Відповідно, й історії, які Ви описуєте у Ваших книжках, теж якось потрапили Вам до рук... Ось, скажімо, історія про Ласла Здобича і Петька з Івасечком - як вона до Вас «примандрувала»?

– Історія про Ласла Здобича і двох хлопчиків склалася із багатьох шматочків: зі щоденних вражень, чужих і моїх думок, образів та мотивів, що їх мені подарували інші казки та історії. Останнім шматочком мозаїки стала східна казка про людину, яка мала пташину оболонку…

– Чи були у головних героїв прототипи?


– Спершу були, але згодом герої, як це часто буває, розпочали власне життя і відійшли від своїх прототипів дуже і дуже далеко.

– На кому «перевіряли» цю повість?

– Через свою повагу до дітей я перевіряла «Вікно до собаки» тільки на дорослих:)

– У цій повісіті рибка говорить, пташки стають хлопчиками, собака може відвезти дітей у літо... Як думаєте, до якого віку дитина здатна вірити у фантастичне?

– Думаю, людина сприймає фантастичне протягом усього свого свідомого життя. Просто у кожен період — по-різному.

– Деякі дитячі психологи вважають, що дітям, яких виховували на казках і фантастичних історіях, складно пристосовуватися до реального життя. Ви погодитеся з цією думкою?

– Як на мене, фантастика споконвіку є частиною «реального життя». Мені складно стверджувати, яка література що саме «виховує», адже я не педагог, але, наскільки можу судити зі свого досвіду, багато дітей мають нагальну психологічну потребу слухати, читати, вигадувати дивні та неймовірні оповідання. Якщо ж говорити про певну цілком конкретну дидактичну мету, то, вважаю, вміти мріяти та творчо мислити також необхідно для «пристосування до реального життя».

– Як думаєте, чи може дитина повірити у таємниче, загадкове, фантастичне в часи Інтернету?


– Авжеж. Інтернет якраз сповнений усього таємничого, загадкового та фантастичного. Настільки, що часом і дітям, і дорослим важко із цього «вирватися».

– На Ваш погляд, на що слід зважати, коли пишеш для сучасної дитини?

– Якщо спробувати осягнути цю проблему логічно — можна написати цілу дисертацію або й кілька. Я ж намагаюся відчувати це інтуїтивно. Не впевнена, що мені це наразі гарно вдається, але я не припиняю спроб…

– Чому героїня «Вікна до собаки» Сіра Рибка читала «Срібне молоко» Валерія Шевчука?

– Маю підозру, що вона — велика шанувальниця письменників-шістдесятників взагалі і Валерія Шевчука зокрема. Цей роман вийшов друком майже десять років тому, але потрапив до рук Сірої Рибки лише нещодавно. Загалом Рибі роман сподобався, хоч і викликав кілька внутрішніх суперечностей, які вона з радістю обговорила б із іншими шанувальниками романів Шевчука:)

– З якою метою до книжки додано літературознавчий довідничок?

– Маю надію, що з благородною метою. Втім, такого довідничка не було у моєму задумі. Він — ідея видавництва.

Спілкувалася Тетяна Терен




© 2006—2019 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація