ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»«Три казочки у в'язочку»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»Інна Волосевич «Про хлопчика»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»«Казки Японії»Олесь Ільченко «Наші птахи»Ян Твардовський «Ще одна молитва»«Казки Скандинавії»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»«Українська графіка першої третини ХХ століття»«Ростам і Сохраб»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Про тваринОлександр Макаров «Курс юного антиквара»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Галина Ткачук: «Фантастика споконвіку є частиною реального життя» RSS

25 листопада, 2011

 

Нещодавно в серії «Сучасна дитяча проза» вийшла повість молодої письменниці Галини Ткачук «Вікно до собаки», яка здобула першу премію на конкурсі «Золотий лелека». В інтерв’ю «Граням-Т» пані Галина розповіла про те, як до неї приходять історії, чому дітям потрібна віра у фантастичне і на що слід зважати, коли пишеш для сучасних дітей.

– Завжди, коли Вас запитують про книжки, Ви наголошуєте, що Ваше читання невіддільне від історії про те, як ці книжки потрапляли Вам до рук. Відповідно, й історії, які Ви описуєте у Ваших книжках, теж якось потрапили Вам до рук... Ось, скажімо, історія про Ласла Здобича і Петька з Івасечком - як вона до Вас «примандрувала»?

– Історія про Ласла Здобича і двох хлопчиків склалася із багатьох шматочків: зі щоденних вражень, чужих і моїх думок, образів та мотивів, що їх мені подарували інші казки та історії. Останнім шматочком мозаїки стала східна казка про людину, яка мала пташину оболонку…

– Чи були у головних героїв прототипи?


– Спершу були, але згодом герої, як це часто буває, розпочали власне життя і відійшли від своїх прототипів дуже і дуже далеко.

– На кому «перевіряли» цю повість?

– Через свою повагу до дітей я перевіряла «Вікно до собаки» тільки на дорослих:)

– У цій повісіті рибка говорить, пташки стають хлопчиками, собака може відвезти дітей у літо... Як думаєте, до якого віку дитина здатна вірити у фантастичне?

– Думаю, людина сприймає фантастичне протягом усього свого свідомого життя. Просто у кожен період — по-різному.

– Деякі дитячі психологи вважають, що дітям, яких виховували на казках і фантастичних історіях, складно пристосовуватися до реального життя. Ви погодитеся з цією думкою?

– Як на мене, фантастика споконвіку є частиною «реального життя». Мені складно стверджувати, яка література що саме «виховує», адже я не педагог, але, наскільки можу судити зі свого досвіду, багато дітей мають нагальну психологічну потребу слухати, читати, вигадувати дивні та неймовірні оповідання. Якщо ж говорити про певну цілком конкретну дидактичну мету, то, вважаю, вміти мріяти та творчо мислити також необхідно для «пристосування до реального життя».

– Як думаєте, чи може дитина повірити у таємниче, загадкове, фантастичне в часи Інтернету?


– Авжеж. Інтернет якраз сповнений усього таємничого, загадкового та фантастичного. Настільки, що часом і дітям, і дорослим важко із цього «вирватися».

– На Ваш погляд, на що слід зважати, коли пишеш для сучасної дитини?

– Якщо спробувати осягнути цю проблему логічно — можна написати цілу дисертацію або й кілька. Я ж намагаюся відчувати це інтуїтивно. Не впевнена, що мені це наразі гарно вдається, але я не припиняю спроб…

– Чому героїня «Вікна до собаки» Сіра Рибка читала «Срібне молоко» Валерія Шевчука?

– Маю підозру, що вона — велика шанувальниця письменників-шістдесятників взагалі і Валерія Шевчука зокрема. Цей роман вийшов друком майже десять років тому, але потрапив до рук Сірої Рибки лише нещодавно. Загалом Рибі роман сподобався, хоч і викликав кілька внутрішніх суперечностей, які вона з радістю обговорила б із іншими шанувальниками романів Шевчука:)

– З якою метою до книжки додано літературознавчий довідничок?

– Маю надію, що з благородною метою. Втім, такого довідничка не було у моєму задумі. Він — ідея видавництва.

Спілкувалася Тетяна Терен




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація