ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Олесь Ільченко «Наші птахи»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Ян Твардовський «Ще одна молитва»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Інна Волосевич «Про хлопчика»«Казки Японії»«Три казочки у в'язочку»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»«Ростам і Сохраб»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерН.В. Гоголь «Петербургские повести»«Казки Скандинавії»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Про тваринІван Андрусяк «Зайчикова книжечка»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Три книжки «Граней-Т» – претенденти на премію «Книга року ВВС- 2011» RSS

1 грудня, 2011

 

Книжкова премія ВВС Україна «Книга року ВВС-2011» представляє претендентів на перемогу – «Вікно до собаки» Галини Ткачук, «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?» Марини Павленко та «На межі можливого» Олекси Білоброва. Подаємо відгуки на книжки одного з експертів конкурсу, професора Києво-Могилянської Академії, автора «Граней-Т» Віри Агеєвої.

«Вікно до собаки» Галини Ткачук


«Вікно до собаки» запам'яталося насамперед безпосередністю оповіді, безбоязним поєднанням фантастики й реальності.

Звичайним хлопчакам на міській вулиці поталанило поговорити з чарівною рибкою, котра згодилася виконати їхні бажання.

Перейнявшися співчуттям до припнутого на міцний ланцюг собаки (як згодом виявилося, то був такий собі ланцюг подій, тож бідний пес став чи не полонеником логіки), друзі попросили звільнити в'язня. І вдячний пес поніс їх із березневого холоду просто в гаряче літо.

Але порушення зміни пір року не минулося безкарно: щось у тій подорожі хлопцям усе ж не подобалося.

Тим часом залишені ними в схованці зимові куртки й шапки вдягли дві допитливі пташки, дідусь збився з ніг, шукаючи зниклого з березня внука, і загалом, почали траплятися речі неочікувані та прикрі.

Врешті виявився потрібним ґрунтовний судовий розгляд усіх часопорушень і помилок, аби виправити скоєне й розставити все на свої місця.

Схоже, уся подорож і потрібна була, аби осягнути важливість гармонії і значущість простих щоденних речей і справ».

«Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?» Марини Павленко



«Пригоди брата й сестрички Сойченків тут представлено в трохи незвичному для дитячої літератури ракурсі – з точки зору уважної й доброзичливої вчительки, яка мало не у всіх конфліктах і незгодах визнає правоту дітей, а не дорослих.

Чи треба сварити малят за те, що йдуть додому не стежкою, а покрівлями гаражів? Як співвіднести з писаними й неписаними шкільними правилами учнівський «бізнес», коли дитина продає однокласникам взяті у сусідки «під реалізацію» тістечка? Адже тато її повсякчас пиячить, а дівчинка іноді приходить до школи голодна.

Авторка намагається показати незбіжність або й конфліктність традиційної педагогіки та реалій нашого сьогодення.

Утім, цитата з Бориса Грінченка про «розумних і чесних» школярів, якою письменниця прикрасила один із розділів, навряд чи аж так переконлива у контексті розповіді про злигодні неблагополучної родини.

Надмірний дидактизм, як на мій смак, загалом шкодить оповіді. Схоже, Марина Павленко не змогла визначитися з адресатом своєї прози. Коли це діти шкільного віку, то все надто повчально, «правильно», а іноді попросту заскладно. Коли ж монолог учительки для дорослих, тоді чому все так однозначно?

Щасливий кінець твору нагадує різдвяну казку. Але ж сюжет тут зовсім не казковий. Принаймні я не змогла повірити безхмарному happy end-у. Але припускаю, що діти, які читатимуть книжку, керуватимуться якоюсь іншою логікою й іншими, мудрішими, оцінками».

«На межі можливого» Олекси Білоброва


«Дивовижні пригоди, неймовірні збройні сутички, маскарадні перевдягання, хитромудрі засідки, зухвалі втечі, фатальні зіткнення і навіть клятви на крові – все це сплелося в захопливий сюжет повісті про афганського хлопця, якому випало дорослішати під свист куль і ревіння бомбардувальників.

Хамід над усе ставить воїнські чесноти й чоловічу дружбу – так що юним читачам автор пропонує мабуть-таки зразок для наслідування.

Бездоганному лицареві судилося, зрозуміло, й велике кохання. Українська красуня Настя витримає поруч із ним усі випробування, врятує і від кулі, й від хвороби, й від зневіри.

Феєричний фінал повісті Олекси Білоброва – перетин українського кордону з підробленими документами у натовпі учасників євросоюзівського флешмобу на знак протесту проти обмеження прав українців на вільне пересування. Дозволю собі цитату: «Те, що відбувалося на трасі, могло вразити кого завгодно... По шосе сунула хмара мотоциклістів. Увімкнені фари, хром, лак, шкіра, вигнуті керма, блискучі глушники, дуги безпеки, заклепки, блискавки, ланцюги, шоломи, емблеми, черепи з кісками, орли та вовкулаки, всілякі брелоки, звірячі хвости, прикраси, «феньки», прибамбаси й прибабахи – це все засліплювало, але й вабило».

Що ж, щедрість опису не поступається бароковим зразкам! А далі – розправа із запеклим ворогом, гостинна українська рідня в Ірпені і врешті щаслива зустріч Хаміда (хай поки що лише по скайпу) з батьками, яких він вважав загиблими».

Джерело: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація