ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерПро тварин«Казки Скандинавії»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»«Українська графіка першої третини ХХ століття»«Ростам і Сохраб»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Інна Волосевич «Про хлопчика»«Три казочки у в'язочку»«Казки Японії»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»Олесь Ільченко «Наші птахи»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Ян Твардовський «Ще одна молитва»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Щедро усміхнені вірші RSS

5 грудня, 2011

 

На «Буквоїді» з’явилася рецензія на нашу книгу «Кишеньковий дракон» Леоніда Сороки. Подаємо тут повний текст рецензії (автор Олег Соловей).

Дитячі книги від видавництва «Грані-Т», без перебільшення, нагадують не книги, і навіть не альбоми, а зовсім іншого кшталту самодостатні мистецькі об´єкти, взаємнення з якими здатне поліпшити настрій не лише малим читачам, але і дорослим. Це той рідкісний випадок, коли книга створює справжнє свято. Відомо, що переписати минуле не можна, але повернутися у дитинство і перечитати його, - цілком до снаги всім бажаючим. Зокрема, завдяки якісній дитячій книзі. Поготів, це стосується тих дорослих, які розуміються, як на художньому текстові, так і на художньому оформленні книги. Цілком підпадає під визначення мистецького об´єкту-артефакту й найсвіжіша книжечка цього видавництва, що з´явилася в серії «Дитяча іронічна поезія». Це збірка дитячих віршів ізраїльського поета Леоніда Сороки «Кишеньковий дракон».

Ця книга, як повідомляє видавництво, з´явилася «за підтримки Посольства Держави Ізраїль а Україні та присвячене 20-річчю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ізраїлем». Ось який серйозний, але, по-своєму, обнадійливий міжнародний контекст, пов´язаний із цим конкретним дитячим виданням. А її автор, Леонід Сорока, виявляється, народився в Києві 1940-го року й, із перервою на евакуацію під час Другої світової війни, півстоліття свого життя (зокрема, і в часи літературного становлення) був міцно пов´язаний зі столицею України. Тут він почав друкуватись у журналі «Радуга», в Україні виходили його дитячі й дорослі книжки, а також переклади української поезії російською мовою. Двадцять останніх років він постійно мешкає та працює в Ізраїлі. Вихід цієї книги в бездоганному українському перекладі Івана Андрусяка можна, відтак, вважати і символічним, і цілком реальним поверненням Л.Сороки до своєї першої батьківщини. Можна припустити, що в його добрих і щедро усміхнених віршах є чимала частка й власне українського світу, з кого виріс письменник; зокрема, й щедрого українського сонця, яке з легкістю інспірує й допомагає плекати таку радісну й світлу дитячу поезію.

Дитяча поезія Л.Сороки в міру дидактична, покликана прищепити маленькій людині почуття поваги до всього сущого на землі: «Чом уся орава жаб / розкваквакалася - жах?! // Здогадатися неважко: / наступив я на мурашку. // -Ква-ква-ква, гва-ньба яка! - / двісті жаб мені гука. - / Перш ніж опустити ногу, / подивися на дорогу» («Чому кричать жаби»). Також є вірші, які дають перші «уроки» добропорядної поведінки в соціюмі, привчаючи жити так, аби не червоніти за ганебні вчинки. Як от у вірші про «капосну муху», яка намагалася, не купивши квиток, перелетіти із Тель-Авіва до Амстердама. Але була з ганьбою взята під арешт і найближчим рейсом повернута додому, будучи, до того ж, кваліфікована, за давньою радянською традицією, «зайцем». Подібні нескладні повчання-напучування, подані у м´якій, іронічній і розважальній формі, запам´ятовуються, можливо, на все життя. В поезії «Кишеньковий дракон» автор розповідає дітям про погану та шкідливу звичку, яка є не чужою навіть маленькому кишеньковому драконові з трьома головами, які названо довбешками, бо поводяться вони не надто добре, наслідуючи, напевно, дорослих. Принаймні одна із голів, але інша одразу ж проводить «профілактичну» бесіду:

Кишеньковий жив дракон.

Їв він кашу з молоком.

А одна його довбешка
хліб жувала тишком-нишком.

Є і в другої секрети:
закурила сигарету.

Та до неї третя:
- Гей!
Приклад не бери з людей!
Хай же і довбешка знає,
що куріння убиває!

У вірші «Оса» йдеться про необхідність доброго, неупередженого та толерантного ставлення до іншого. Всі традиційно лякаються оси, але:

Була б добрішою оса,
Якби хто-небудь їй сказав,
бодай хоч раз:

«А хто там?
Це ти, осо?
Привіт, мала!
Я так зрадів, що ти прийшла!
Ану ж, попий компоту!»

І зовсім уже іншого змісту та настрою поезія «Мрії». Вона, як видається, не лише для дітей, але й для дорослих. А, можливо, навіть не для усіх дорослих, а передовсім для тих, які покликані за своїми посадами чи соціяльним статусом, полегшувати життя - і людей, і тварин, і самого світу, який нібито ще для всіх. У віршику йдеться про відсутність у лісі буфету. Здавалося б, а нащо в лісі буфет. Але, виявляється, за ним сумують і бегемот, який любить грушевий компот; і крокодил, якому смакує печеня; і бурундук, що любить бамбук і молочну гречку; і сова, яку надять тістечка; і кріт, який невдоволено бурчить, бо не має до обіду цукерок. А причина загального невдоволення в нашому лісі гранично проста і залежить від цілком конкретних виконавців, які не поспішають задовольнити не такі вже й вибагливі та зовсім не захмарні бажання звірят:

Немає кому
буфета відкрити в лісі.

І, як ми, дорослі, розуміємо, ходить уже фактично про сатиру, загорнуту в такі от ненав´язливу обгортку. Можна зустріти й постановку значно серйозніших, екологічних проблем, як у вірші «На березі», в якому йдеться про діялог дівчинки Ліни з Чайкою. Ліна спитала, що Чайка піймала на обід, і почула: «Чайка ж скрикнула в одвіт: / - Я нічого не піймала. / Риб дурненьких в морі мало». Можна, звісно, подумати, що справа лише в тому, що розумні риби не ловляться, а дурненьких у морі мало. Але всі ми вже добре знаємо про ситуацію, що складається зі світовими рибними ресурсами, тож вірш набуває несподівано осучасненого й зовсім не гумористичного звучання... Про вірші Л.Сороки можна говорити ще багато, але значно доречніше буде діткам та їх батькам звернутися безпосередньо до цієї чудової книги та отримати насолоду від узаємнення з поетом, поетом-перекладачем і чудовим мистцем, які втрьох і створили це маленьке вибагливе свято.

Сталось так, що цю книгу я спочатку читав не сам, а почув у виконанні свого сина. І, попри те, що я добре бачив на палітурці ім´я автора Леоніда Сороки, мені аж надто добре вчувся у цих віршах голос Івана Андрусяка. Це трошки здивувало. Через українське прізвище автора віршів, я не одразу збагнув, що це переклади, до того ж, переклади, виконані саме І.Андрусяком, але я не помилився, упізнавши його особливу манеру спілкування з дітьми, розчувши деякі його фірмові слівця на кшталт капосна (стосовно вже згадуваної вище мухи, якій забаглося подорожувати «зайцем»). Пригадую, на титулі своєї давнішої книги «Стефа і її Чакалка» («Грані-Т», 2007) І.Андрусяк написав моєму синові: «Євгенові - щоб знав, які вони - дівчатка - капосні!». Фірмові інтонації та лексичні словоформи від І.Андрусяка - досить складно переплутати з чиїмись іншими. Поет уже тривалий час працює для українських дітей, написавши декілька ориґінальних книг поезії і прози, а також устиг уже кілька книжок перекласти з російської, англійської та білоруської мов. Серед українських письменників-дев´ятдесятників він один із небагатьох, хто так наполегливо працює для дітей. Писати для дітей, це, - напевно, щасливий жереб письменника. Варто лише подивитися на усміхнені дитячі обличчя та на їх радість від узаємнення з цікавою та барвистою книгою, аби вповні переконатися в слушності цього твердження. І.Андрусяк своєю працею як, певно, і Л.Сорока, вже давно заслужив на маленьку та щиро всміхнену читацьку вдячність.

Окремої уваги заслуговує і мистецьке оформлення цієї книжечки-перлини. Я не є фахівцем у цій галузі, але відчуваю, що мистецькі традиції, на які спирається молода й талановита київська мисткиня Марися Рудська, є цілком нетутешнього походження. Принаймні, це не радянська традиція. Я ще пам´ятаю радянські дитячі книги, вони були теж непогані, але - не такі святкові. В малюнках, на яких зображено персонажів і героїв дитячих віршів Л.Сороки, мені вчуваються традиції чеських, словацьких, польських, - тобто найближчих до нас, европейських мистців. Роботи М.Рудської виконані в експресивній манері, попри те, що ходить про персоніфіковані в поетичних образах Сміх, Добро і Хороший Настрій. Цікава манера мисткині розвертає відомі всім візуальні емблеми-образи в несподівано-привабливих ракурсах. Оживає буквально все, - включаючи не лише місяця-дідуся (вуса й люлька якого роблять його схожим на українського козака), але й маленьку вазу для квітів, і навіть ковбасу, - на те і вірш, який долучає маленького читача (або і батьків, повертаючи їх хоча б на кільканадцять хвилин у теплі та затишні дні дитинства) до світу чарівного та, за визначенням, доброго. Складно, мабуть, перебільшити роль мистецького оформлення у випадку дитячої книжки, бо такі книги не лише читають, їх іще з зацікавленням розглядають, долучаючись до світу прекрасного не лише через текст, але і завдяки малюнкові. Малюнки в дитячій книзі покликані максимально доповнити відчуття свята від тексту. Можна стверджувати, що М.Рудська виконала це завдання на відмінно, тож маленькі потенційні читачі будуть неабияк удячні мисткині, навіть і в тому випадку, якщо не здогадаються (або ще не мають такої потреби-звички, що в їхньому дошкільному та молодшому шкільному віці цілком природньо) знайти у цій книзі її ім´я, надруковане не надто примітними літерами.

Джерело:
http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2011/12/02/152417.html




© 2006—2019 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація