ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»«Казки Японії»Ян Твардовський «Ще одна молитва»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»«Казки Скандинавії»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Олесь Ільченко «Наші птахи»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Інна Волосевич «Про хлопчика»«Ростам і Сохраб»Про тварин«Три казочки у в'язочку»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Книжкові миколайчики для першокласників школи-інтернату №5 RSS

21 грудня, 2011

 

19 грудня, в День Святого Миколая, видавництво «Грані-Т» завітало до Київської школи-інтернату для сліпих дітей № 5 ім. Я. Батюка. Першокласники школи-інтернату отримали в подарунок книги, надруковані шрифтом Брайля.

Дорослій людині часто важко поставити себе на місце когось іншого, щоб по-справжньому зрозуміти, як йому живеться, чому він так вчинив або чому йому так сумно. Але толерантність і людяність творять справжні чудеса, навіть якщо їхні «носії» навчаються у першому класі.

На День Святого Миколая до першокласників Київської школи-інтернату № 5 ім. Я. Батюка завітало чимало гостей: першокласники навчально-виховного комплексу «Золоче», їхні вчителі та представники видавництва «Грані-Т» – і всі з подарунками. Знайомство відбулося в дуже затишному «квітковому» класі. Діти обох шкіл розповіли одне одному, як вони навчаються, які люблять віршики і пісеньки, як готуються до Нового року та Різдва. Вони однолітки, тому швидко знайшли спільну мову, а вчителі спостерігали за цим і тішилися. У тій розмові не мало значення і не було різниці, зряча дитина говорить чи незряча. «Я з трепетом і навіть з певним острахом спостерігала за всіма дітьми, особливо за «золочевськими», тому що для них це дивина – познайомитися з дітками, які не можуть бачити, – ділиться враженнями головний редактор видавництва «Грані-Т» Олена Мовчан. – Я відчула, що таке дитяча толерантність, відчула дитячу взаємоповагу і бажання порадувати одне одного, бажання дружити».

Завдяки знайомству з незрячими дітками «золочевські» школярики побачили, що їхні однолітки від них нічим не відрізняються – вони так само люблять навчатись, так само вміють посміхатися, співати, так само готуються до свят… тільки не можуть бачити. «Золочевські» дітки були вкрай здивовані, коли побачили книги, надруковані шрифтом Брайля. ЦЕ КНИГА? – перепитав один хлопчик, мацаючи долонькою рельєфну сторінку, – розповідає Олена Мовчан. – Ми пояснили, що це спеціальні книги для тих, хто не бачить. Ці книги так само можна читати, єдина відмінність – у них немає малюнків. І діти все зрозуміли».

Навчальна програма дітей зі школи-інтернату № 5 майже нічим не відрізняється від тієї, за якою вчаться діти у звичайних українських школах. Ось тільки навчитися читати і писати їм складніше, особливо коли бракує підручників і книжок для позакласного читання, надрукованих шрифтом Брайля. «Один хлопчик з інтернату охоче нам усім продемонстрував, як він уміє писати, – продовжує Олена Мовчан. – Він впевнено проставляв крапочки на трафареті, а потім знітився і каже: «Ой, я помилку зробив!» Це було дуже зворушливо, адже ніхто з присутніх ту помилку навіть не здатен був побачити, а хлопчик отак чесно зізнався. «Золочевські» дітки зачаровано спостерігали за письмом. А я думала про те, що літери українського алфавіту для дітей звучать однаково, але пишуться по-різному і читаються різними органами чуттів».

Вихованці інтернату подарували всім гостям глиняні фігурки, зроблені власними руками. «Золочівські» школярики тепер не дадуть образити своїх незрячих друзів. Бо вони, можливо, вперше в житті, спробували поставити себе на місце іншого і зрозуміти, що йому непросто, але з ним цікаво дружити.

Світлини Більше фото

 




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація