ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Три казочки у в'язочку»Ян Твардовський «Ще одна молитва»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Інна Волосевич «Про хлопчика»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Про тварин«Казки Японії»«Казки Скандинавії»Олесь Ільченко «Наші птахи»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерНіна Воскресенська «Владар Країни Бажань»«Українська графіка першої третини ХХ століття»«Ростам і Сохраб»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







«Чорний квадрат» у сучасній літературі RSS

19 січня, 2012

 

Маска-смайлик продовжує збирати читачів і схвальні рецензії. Щойно портал «Друг читача» опублікував новий відгук на книгу видавництва «Грані-Т» «Людина в (м)асьці». «З книги зрозуміло, що аська, – це місце, де приховують найпотаємніше і найбрудніше. І що «людське сміття – річ зворушлива», тож залишитися осторонь майже неможливо. Тому і ця історія листування в Інтернеті триває…»

Видамся, мабуть, голослівною, якщо скажу, що історія появи цієї книжки нагадала мені історію картини Малевича «Чорний квадрат». У сенсі – всі розуміли, що таке зробити нескладно, втім спромігся на ризик лише хтось один. Наразі йдеться про видавництво, яке випустило у світ унікальну книжку, нехай і не з унікальною ідеєю. Повість «Людина в (м)асьці» складається із реального листування кількох людей у мережі, зокрема – в асьці. Скількох саме – то вже мусить розтлумачити читач, адже у цьому й полягає інтрига та суть «книжки без автора», – подивитися збоку на таких популярних нині інтернет-юзерів, які часто видають себе не за тих, ким є насправді, одягають безліч масок, прикидаються, сміливішають, або ж демонструють відвертості, які не дозволяють собі у реальному житті, чи навпаки є справжніми, бо такими не вміють чи не хочуть бути у дійсності.

«Людина в (м)асьці» – книга, у якій кожен може впізнати себе й або зашарітися (як це вийшло у мене, коли наткнулася на розмову про віртуальний танець, бо й сама колись про таке писала-говорила), або подивитися на себе збоку і, приміром, виправитися. Надто – у мовному викладі своїх суджень, які в Інтернеті, м’яко кажучи, талантом не вражають. Або стати більш обачним та менш довірливим, бо розчарування гнітить однаково: віртуальне воно, чи реальне. Загалом під час читання напруга не відпускатиме, адже відчуття того, що саме ти колись комусь це писав, з кожною сторінкою дедалі зростатиме. Тим паче, що самі видавці запевняють, мовляв, усі діалоги та люди – справжні.

У цій «нічийній повісті» Кай закохується у Снігову Королеву, яку навіч ніколи не бачив. Тим часом байдужість і крига Снігової Королеви «тануть» у листуванні з Корвіном. Pasto страждає, бо його покинула дівчина, і ледь не щовечора «гасить» свою біду за пивом із другом-веселуном Pipiska23. Хто насправді ховається під цими різними та, на перший погляд, відвертими масками, і як складається їхня реальність, ми довідаємося у розв’язці. І неабияк розчаруємося або захопимося людською багатоликістю. А доти долучатимемося до невимушених дискусій про те, що сучасній молоді приємно, що ні, якою має бути кохана людина, чи є дружба між хлопцем та дівчиною, чи «зручно» бути багатоликим і чи цікаво бодай комусь, що з нами відбувається насправді… Також разом з героями доходитимемо висновків, що, приміром, «втрата інтересу – це не образа», що «говорити потрібно тоді, коли ще не все одно», а «не помітити і не відреагувати – це різні речі». Справжня «інструкція» з побудови стосунків для всіх закоханих!

З книги зрозуміло, що аська, – це місце, де приховують найпотаємніше і найбрудніше. І що «людське сміття – річ зворушлива», тож залишитися осторонь майже неможливо. Тому і ця історія листування в Інтернеті триває, і, можливо, не за горами вихід наступних книжок нового літературного жанру, де автором може стати кожен! Адже Інтернет-культура – то наше щодення, і все, що пов’язане з нею, розвиватиметься. А от у який бік – то вже залежить від інтернет-користувачів. Бо нехай ми одягаємо маски, спілкуючись віртуально, та однаково розкриваємо грані свого «я», а не чужого. І тепер уже не виключено, що ці наші, здавалося б, нікому не потрібні віртуальні бесіди можуть втілитися у повість, стати зразком сучасного інтернет-юзера, ввійти в історію!

Гадаю, новинка буде цікавою передусім юзерам-початківцям, а ще тим, хто завдяки мережі пізнав справжні емоції чи навіть відшукав кохання. Така собі книжка-дзеркало, книжка-часу, книжка-ностальгія.

Жанна Куява

Джерело: http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/16370/#more-16370




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація