ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Українська графіка першої третини ХХ століття»«Казки Японії»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерН.В. Гоголь «Петербургские повести»«Три казочки у в'язочку»Олесь Ільченко «Наші птахи»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Інна Волосевич «Про хлопчика»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»«Ростам і Сохраб»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Про тваринОлесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»«Казки Скандинавії»Ян Твардовський «Ще одна молитва»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Зцілення дитячих душ книгами, або Сходи на золоту вежу RSS

31 січня, 2012

 

«Золота вежа» Клауса Гаґерупа – захоплива психологічна історія однієї дівчинки, в родині якої трапилось горе, – була відзначена блогом про сучасну дитячу літературу «Казкарка». Саме там усі охочі можуть ознайомитись із проникливою і глибокою рецензією Валентини Вздульської на книгу із серії «Книготерапія», яку започаткувало видавництво «Грані-Т».

«Глибоко символічним є в романі образ самої золотої вежі. Вона уособлює страх і травму дітей, піднімання на вежу стає символом боротьби, страшний і водночас захопливий спуск – перемогою»

«Золота вежа» популярного норвезького письменника Клауса Гаґерупа – це захоплива й психологічно вивірена історія дівчинки, в родині якої трапилося горе, і яка переживає через це психологічну травму. Особливу цінність ця книжка має не лише як зразок якісної підліткової прози, але й як «терапевтична» література.

Головні герої повісті Маріанна та її старший брат Генрик – дуже близькі. Вони найкращі друзі, що разом переживають безліч пригод і мають щасливе дитинство. Та одного дня катання на снігу закінчується нещасним випадком. Генрик отримує серйозну травму, в результаті якої пошкоджено його мозок. Юнак більше не може говорити, щобільше – перестає реагувати на зовнішній світ.

Після такого вступу перед читачем розкривається життя Маріанни, посттравматичні психологічні зміни. Дівчинка закривається в своїх переживаннях, її поведінка докорінно змінюється: з веселої й безтурботної дитини вона стає надміру тривожною й правильною, намагається рятуватися навчанням, прибиранням чи ще якимись діями, що мають повторюваний, ритуальний характер. Депресія поглиблюється й через неможливість розділити проблему з батьками, що живуть немов у замкненому, штучно «нормальному» світі, насправді ж відгороджуються від проблем, намагаючись їх не помічати.

Несподіваний порятунок для родини приходить у вигляді нових сусідів – пана Ґарсена та його онука, юнака Вемунна – персонажів з містичним ореолом, своєрідних «чарівних» посередників між світом мовчання і життям. Урешті Маріанна визнає свій страх і долає травму, а її брат Генрик знову «виходить на контакт» зі світом.

Досі я описала тільки психологічну складову роману. Проте його «смак», його особливе звучання створюється через особливі, символічної природи образи. Родина Маріанни – колекціонери, і перед читачем розкривається світ старих речей, захаращена крамничка, овіяна чаром старого горища, де є безліч непотрібних, але безмежно чарівних дрібничок, кожна з яких має свою загадкову історію і свою «емоційну» цінність. Це зразок делікатного емоційного зв’язку, який Маріанна та її брат утратили. І також це ключ до порятунку, який вдається знайти Вемуннові, щоправда, у дещо іншій – набагато загадковішій і яскравішій формі. Якій саме – не розкриватиму таємниці. Глибоко символічним є в романі й образ самої золотої вежі. Вона уособлює страх і травму дітей, піднімання на вежу стає символом боротьби, страшний і водночас захопливий спуск – перемогою.

У «Золотій вежі», написаній 2009 року, Клаус Гаґеруп постає перед читачем у несподіваному ракурсі. Якщо раніше український читач знав його, як веселого, іронічного, трагікомічного й добросердого автора серії про Маркуса та повісті «У страху великі очі», то тепер перед нами напрочуд серйозне, часом болісне письмо, сповнене архетипних образів і символічних деталей. У ньому Гаґеруп виступає не тільки тонким психологом, але й неперевершеним містифікатором. Він вправно заплутує читача, пропонуючи йому хибні сліди так, що той до кінця не може збагнути, з чим саме він має справу – з казкою, містикою чи реалістичною прозою, і це створює чи не головну інтригу тексту. Тема страху, однак, є спільною для всіх зазначених творів автора.

Український переклад Галини Гирпи, як завжди, довершений. Імпонують книжці й ілюстрації Ольги Московченко – чорно-біла графіка в простому, невибагливому стилі. Здається, інші варіанти до такого тексту могли б здатися «крикливою надмірністю». Особисто мені також хотілося б побачити дещо «дорослішу» версію ілюстрацій, адже книжка заслуговує певної складності, неоднозначності.

Повість Гаґерупа вийшла друком в серії «Книготерапія» – проекті «Граней-Т», що заслуговує на окремий комплімент. Адже видавництво взялося послідовно публікувати книжки, що мають не лише художню й розважальну, але й психологічну, терапевтичну цінність для юного читача.

Властивість казок і сторітелінгу допомагати структурувати наші страхи, звільняти від них та заспокоювати була усвідомлена давно. Іще давні греки говорили про бібліотеку, як про «місце зцілення душі». В США поява «бібліотерапії» як напряму психології припадає на 1930-ті роки. У часи Другої світової війни книжка стала потужним інструментом допомоги солдатам. Згодом читання почали послідовно використовувати як терапевтичний метод в психології та психіатрії.

Однак розвиток, власне, книготерапії як окремого видавничого напряму пов’язаний із появою в західній дитячій літературі так званого неореалізму. Відколи підліткам почали писати про «реальні» проблеми, з якими вони стикаються в нашому об’єктивно жорстокому світі, як-от підліткова криза, конфлікт поколінь, фізичне дозрівання, булінг, сімейні конфлікти, фізичні вади, расизм, антисемітизм, війна, домашнє насилля, злочинність, наркотики, ВІЛ, алкоголізм тощо, дитяча й підліткова книжка почала системно пророблятися на предмет того, як вона може зарадити дитині чи підлітку, який зіткнувся з тою чи тою проблемою.

Спеціалісти погоджуються, що бібліотерапія допомагає дітям подолати проблему, яка трапляється на їхньому шляху: застерігає, готує, нормалізує емоційний стан, заспокоює, знімає відчуття ізоляції, пробуджує креативний підхід, необхідний для вирішення ситуації. Бібліотерапія також дає батькам можливість обговорити проблему зі своїми дітьми, з’ясувати, що відбувається. Адже найчастіше причиною того, що дитина не може подолати стрес, є самотність, неможливість із кимось розділити проблему, що відтак провокує депресію.

Справжній бум книготерапії на Заході припадає на 1990-2000-ні роки. Сьогодні в книжкових супермаркетах Європи й Америки можна побачити численні книготерапевничні серії різних видавництв. Найчастіше книжка з такої серії, яка є самодостатньою в художньому, естетичному плані, має ще й додаток для батьків та вчителів – поради психолога чи лікаря, як допомогти дитині оминути стрес і психологічну травму чи їх подолати.

Українське видання «Золотої вежі» теж має післямову знаного в Україні казкотерапевта Катерини Єгорушкіної. Психолог і письменниця ґрунтовно й доступно пояснює, що таке психологічна травма, в результаті якої людина може витісняти з пам’яті окремі події, описує її симптоми, а також розповідає про шляхи вирішення проблеми.

«Золота вежа» буде цікавою не тільки своїй цільовій аудиторії – дітям від 9-12 років – але й дорослому читачеві, оскільки це зразок якісної психологічної прози. Крім того, книжка мусить зацікавити фахівців – педагогів, психологів, бібліотекарів та, звісно ж, авторів і видавців – як зразок літератури, якої сьогодні бракує в Україні.

Джерело: http://kazkarka.com/




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація