ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Ян Твардовський «Ще одна молитва»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»«Ростам і Сохраб»Про тваринВітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«Казки Скандинавії»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерН.В. Гоголь «Петербургские повести»Олесь Ільченко «Наші птахи»«Казки Японії»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Інна Волосевич «Про хлопчика»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»«Три казочки у в'язочку»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Острівець науки, затишку і порядку професора Леоніда Ушкалова RSS

13 лютого, 2012

 

Для тих, хто не зміг потрапити 3 лютого на літературну дискусію «Плоди читання», пропонуємо друковану версію відповідей професора Леоніда Ушкалова, автора книги «Від бароко до постмодерну», на запитання читачів про «Мою Шевченківську енциклопедію», літературних героїв, бароко і рідний Харків.

Про героїв нової книги

«Щоб засвідчити, що життя прекрасне і барвисте, я написав есей «Бароко сексуальне»

«Від бароко до постмодерну» – зібрання найцікавішого з того, чим я займався і що написав упродовж останніх трьох років. Деякі есеї я писав як відгук на те, що відбувалося довкола.

Павло Тичина і Максим Рильський – це найсильніші українські поети минулого століття. Наскільки вони несхожі одне на одного і настільки їх витвори геніальні. Вони можуть бути дзеркалами одне одного і дзеркалами літератури ХХ століття взагалі. За кожним їхнім словом – цілий світ.

Ще один сюжет виник 2 роки тому, коли всі українці захворіли на якийсь хитрий грип, ходили у пов’язках, театри закрили. Стало так сумно – хоч сядь та й плач. Як раз під ту пору, щоб засвідчити, що життя прекрасне і барвисте, я написав есей «Бароко сексуальне».

 

Влітку читав Михайла Драгоманова і тепер мрію написати про нього. Він фантастичний чоловік, геніальний філософ! Драгоманов – це постать, рівна Франкові. Якщо ми подивимось у глибину віків, таких філософів було ще багато. Я би мріяв, щоби стояла серія книжок, яка би називалась дуже просто: «Лазар Баранович. Життя і творчість», «Мелетій Смотрицький. Життя і творчість» і т.д. Якби стояли десятки, сотні таких книжок, якби ми їх читали, більше видавали класики, у нас би було значно менше комплексів, ми би спокійно дивилися в цей світ. Усе, що відбувається зараз, усі ці політики, які сьогодні є, а завтра про них ніхто не згадає… а ось це живе, вічне. Допоки воно живе в нас, допоки буде жити Україна.

Я живу цією літературою, я живу цими книжками, у мене вся хата живе книжками, мій син – письменник і літературознавець, моя дружина – редактор і коректор. Тобто наша хата – це тисячі книжок, часом мені легше сходити в бібліотеку і взяти книгу, ніж шукати свою.

Я намагаюся створювати невеличкий острівець затишку, порядку та науки, збирати навколо себе нормальних людей, нормальні книжки. Хтось поряд буде створювати ще один острівець, тоді цей острівець ставатиме ширше, ширше, ширше, і з отаких острівців буде створена мила моєю серцю Україна.

Про «Мою Шевченківську енциклопедію»

«Я хотів би зробити Шевченка близьким, людським, а не бронзовим, як пам’ятник, що стоїть у центрі Харкова»

Справжню академічну Шевченківську енциклопедію створює Інститут літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України. Величезна за обсягом 6-томна енциклопедія має бути завершена до 2014 року. Я беру участь у її підготовці.

 

 

Чому «Моя Шевченківська енциклопедія»? Тому що я пишу про те, як Шевченко відлунює в мені. Не в тому сенсі, що ми знаємо Шевченка, наскільки знаємо себе. Це вже занадто! Шевченко – це наш світ. Коли я дивлюся на жінок, я бачу, що одна білявка, а інша чорнявка. І Шевченко їх бачив такими. У Шевченка є образ саду, образ котика, образ мишки, образ вічності, образ часу – із цих малесеньких речей складається світ людини. Все це я називаю улюбленим сковородинським словом «всенавсе» (український варіант слова universum). Я хотів би зробити Шевченка близьким, людським, а не бронзовим, як пам’ятник, що стоїть у центрі Харкова. Мені хотілось би, щоб у цій енциклопедії було сюжетів 800, але тоді вона буде завелика. А от сюжетів 300-400, я думаю, там все ж таки буде.

 Про Харків

«Я би із задоволенням написав книгу про Харків літературний, про Харків мистецький»

 

 

Ми з сином узяли участь у проекті «Україна Incognita» і написали есей про Харків та Харківську область. Видавці змінили назву і тепер книга називається «Соломонова Червона Зірка». Звичайно, це гра словами, за якою стоїть певний вибрик. Ми писали про Харків як про столицю світу. І Київ – це столиця світу. Для кожної людини, яка любить своє місто, воно є столицею. Літературну мапу України не можна уявити без Слобожанщини. У Харкові завжди багато цікавих людей, цікава архітектура. А яка Лопанська стрілка красива! Для мене Харків – це найперше університет, потім місточок на узвозі Пасіонарії. Там відкривається така неймовірна панорама. Це не Україна вишневих садочків… Оце і є Харків! Я би із задоволенням написав книгу про Харків літературний, про Харків мистецький. Я не харків’янин, але 30 років там живу і не уявляю свого життя без цього міста.

Про бароко

«Нехай живуть і бароко, і постмодернізм, і екзистенціалізм!»

Бароко відіграло колосальну роль у формуванні наших традицій. Звертаючись до книги «Від бароко до постмодерну», я налаштовував свої вітрила так, щоб читач зміг відправитися у далеку мандрівку – від бароко і до нашого часу. Звичайно, крім бароко, в цій книзі є ще багато всього цікавого. Тож нехай живуть і бароко, і постмодернізм, і екзистенціалізм!

Книгу можна купити за контактами видавництва




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація