ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Інна Волосевич «Про хлопчика»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Ян Твардовський «Ще одна молитва»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»«Казки Японії»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«Три казочки у в'язочку»Олесь Ільченко «Наші птахи»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»«Казки Скандинавії»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерПро тварин«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»«Ростам і Сохраб»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







«Казкарка»: Лущевська – одна з тих, хто формує нове покоління українських дитячих письменників RSS

22 лютого, 2012

 

Блог про сучасну дитячу літературу «Казкарка» знайомить ближче з українською письменницею Оксаною Лущевською. Її прозу для дітей вирізняє позірна простота й доступність стилю, за допомогою яких перед дитиною розкривається серйозний конфлікт, а також уміння напрочуд тонко й делікатно підійти до персонажа, передати його внутрішні переживання з розумінням і добротою. Лущевська – це один із найдинамічніших та найбільш перспективних авторів у сучасній українській дитячій літературі, що звертаються до нових тем і жанрів, намагаються ламати стереотипи та активно засвоюють світовий досвід.

Еволюція Оксани як письменниці найбільш помітна в жанровому та стильовому аспектах. Лущевська починала з казкових світів і сюжетів, а перейшла до реалістичної, психологічної прози. 2009 року вийшов друком її різдвяний детектив «Дивні химерики, або Таємниця старовинної скриньки» з ілюстраціями Інги Леві (Київ, «Грані-Т»). Ця книжка занурює читача в романтизований автентичний колорит українського села: відірвана від світу й заметена снігом хатка, колядки, різдвяні обряди й традиції пробуджують в читачах дитячі спогади й зачарування традиційним українським Різдвом, знайоме якщо не з власного досвіду, то вже напевно з «Вечорів на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя. Головна героїня – міська дівчинка Ляля, що приїхала з батьками до бабусі в село на свята. Разом із сільськими друзями вона намагається розкрити таємницю скриньки з химериками. На героїх чекає ціла купа пригод, таємничі зустрічі, загадкові знайомства та, звісно ж, щасливий фінал.

Близькою за стилем та тематикою до цієї книжки є повість Лущевської «Ворожіння на черевичках» (у книжці «Різдвяні повісті», «Грані-Т», 2010), так само присвячена різдвяним пригодам. Головні герої – дві дівчинки-близнючки – потрапляють в химерну пригоду. Їм доведеться побороти злі чари, врятувати три празники та допомогти людям, що забувають про Різдво, від сірості й буденності.

Традиціям і міфам – автентичним та новоствореним – Оксана Лущевська присвятила окрему книжку – «Золоте колесо року» (Смолоскип, 2011). Це збірка оповідань, легенд та казок, упорядкована за календарним принципом: історії присвячено святам традиційним, як-то Новий рік, Водохреща, Спас тощо, та сучасним – День української мови та писемності та ін. Але – що надзвичайно цікаво – не менше уваги приділено святковим переживанням якоїсь пори року, неповторним відчуттям її особливого кольору, аромату, смаку. Чи то перша гроза, чи то цвітіння соняхів, чи збирання винограду… Можна припустити, що авторка створила для дітей своєрідний «річний довідник українського світовідчуття», що сприяє їхній соціалізації у просторі ідеологічно осмисленої української культури. Цілком логічно книжка стала знахідкою для викладачів української літератури та народознавства, а також для катехитів. Попри всі можливі побоювання «Золоте колесо року» не має й натяку на дидактику чи сумнівні повчання. Це насамперед веселі, романтичні або фантастичні пригоди, дуже світла та надзвичайно лірична проза. Окремої уваги заслуговують соковиті, казкові ілюстрації івано-франківської художниці Світлани Балух.

Після своєрідної «етнографічної», «казкової» тріади авторка зосередила свій інтрес на реалістичній прозі. Спершу вийшла друком книжка в популярній серії «Життя видатних дітей»: Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер Бак». Наступною – книжечка для малят «Втеча» в межах проекту «Книготерапія», спрямованого на те, щоб допомогти дітям подолати певні страхи та адаптуватися в тому чи тому середовищі. «Втечу», зокрема, присвячено страху дітей робити щеплення. Соціальний аспект цієї та подальшої прози авторки, настанова писати психологічно корисні тексти не в останню чергу пов’язані з «відкриттям нових горизонтів»: ґрунтовним знайомством із сучасними тенденціями та теоріями у сфері дитячої літератури світу. Адже з 2010 року Лущевська навчається в магістратурі Пенсильванського державного університету (США), де, серед іншого, вивчає дитячу літературу та дитячі студії. Авторка детально цікавиться проблемним романом та травмою в прозі для дітей і сама пробує писати на відповідні теми. Наразі, зокрема, в Оксани є вже завершена психологічна повість для дітей про розлучення.

Підготувала: Валентина Вздульська

Джерело: Блог про сучасну дитячу літературу «Казкарка»




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація