ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерЯн Твардовський «Ще одна молитва»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Про тварин«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Інна Волосевич «Про хлопчика»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«Казки Скандинавії»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»«Казки Японії»«Ростам і Сохраб»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Олесь Ільченко «Наші птахи»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»«Три казочки у в'язочку»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Олекса Білобров: «В’юном від Бердичева до Йокогами» RSS

13 березня, 2012

 

«Грані-Т» продовжують знайомство з маленькими натхненниками всіх, хто разом із нами творить книги для дітлахів. Письменник Олекса Білобров має двійко левенят, – Настуню і Данилка – які всіляко надихають і спонукають до творчих роздумів, створення все нових і захопливих повістей. Знайомтеся, найменший із них – В’юн Крутько, він же Позіхану Сонько, Лех Валенса, Чіполіно та Ходжа Насреддін!

Дітей у мене двійко – Настуня і Данилко. Так уже вирішила доля, що мої любі левенятка (обидва народилися у серпні, під знаком Лева) побачили світ Божий майже в один день, але з різницею у... 27 років. Настя – вже доросла дівчина, юрист-міжнародник, живе та працює у Франції. А її братик Данилко – ще зовсім маленький, йому лише 7 місяців, живе він в Україні, у «найбільшому» місті України, що зветься Васильків, на затишних берегах мальовничої річки Стугна, що над нею колись гірко рюмсалась славнозвісна княжна Ярославна.

А ця медаль за що?

Натомість Данилко про це поки що не знає – «Слово о полку Ігоревому» він ще не вивчав, хоча надто полюбляє гуляти на тих саме берегах. А ще любить наш Данилко все, що пов’язано з фізичними вправами – повзати, ходити, підніматися на руках, тягати-хапати-ламати та розкручувати, пролізати у будь-яку шпарину. На іграшки його уваги вистачає рівно на п’ять хвилин – не більше.


Афганське відрядження

Від того і отримав Данилко неофіційне псевдо – В’юн Крутько, за те, що не сидиться йому на одному місці. Взагалі псевдонімів у нього купа. І майже всі мають під собою певне «географічне» підґрунтя. Коли Данилко був геть маленький, звали його на румунський штиб – Позіхану Сонько (бо спав увесь час). Трохи підріс і видав перше слово – ...Ахімо. Тато з мамою перерили геть-увесь інтернет, знайшли-таки, що це означає – японське ім’я та сорт кави. У такий дотепний спосіб побував наш Данилко підданим країни Сонця, що сходить.

Допомога татусеві

Поласувавши специфічною кавою Далекого Сходу, Данилко швидко перекваліфікувався в екс-президента братньої Польщі Леха Валенсу. Чому? Тому, що майбутній президент колись розпочинав свою кар’єру звичайним електриком. Так і наш Данилко – де побачить електричний дріт – негайно тягне руки, аби батьки вмить знеструмили геть-увесь будинок. Отак став Данилко у побуті Лехом Валенсою, через свою пристрасть до електрики.

 Доця і син

Полишивши комфортну Польщу, Данилко легко перестрибнув у лагідну Італію, перевтілившись у кумедного Чіполіно, через пізнаванну зачіску, що робила його схожим на казкового персонажа. З поміркованої Італії наш Данилко перебрався до спекотної Центральної Азії, отримавши тамтешнє псевдо – Ходжа Насреддін, позаяк найбажанішим об’єктом нашої уваги стали... великі пластикові ємності з питною водою.

Принаймні Ходжа Насреддін, окрім того, що був непересічним жартівником, все ж таки мав професію... водовоза. От і наш Данилко став водовозом та уродженцем Центральної Азії, тим більш, що слова з нього рвуться останнім часом, певно, тамтешнього походження: «ата» (тато на тюркських мовах), «апа» (мама), «ага» (начальник), «баба» (батько на пушту).

Утім, найчастіше через хитрість, дотепність та кмітливість, ми звемо нашого Данилка на соборний український штиб: «Бердичів у мініатюрі», позаяк звідти родом його матінка, наша люба мама Наталі.

Олекса Білобров




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація