ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Українська графіка першої третини ХХ століття»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»«Ростам і Сохраб»Олесь Ільченко «Наші птахи»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»«Казки Скандинавії»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерЯн Твардовський «Ще одна молитва»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»«Казки Японії»Інна Волосевич «Про хлопчика»«Три казочки у в'язочку»Про тварин


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Олекса Білобров: «В’юном від Бердичева до Йокогами» RSS

13 березня, 2012

 

«Грані-Т» продовжують знайомство з маленькими натхненниками всіх, хто разом із нами творить книги для дітлахів. Письменник Олекса Білобров має двійко левенят, – Настуню і Данилка – які всіляко надихають і спонукають до творчих роздумів, створення все нових і захопливих повістей. Знайомтеся, найменший із них – В’юн Крутько, він же Позіхану Сонько, Лех Валенса, Чіполіно та Ходжа Насреддін!

Дітей у мене двійко – Настуня і Данилко. Так уже вирішила доля, що мої любі левенятка (обидва народилися у серпні, під знаком Лева) побачили світ Божий майже в один день, але з різницею у... 27 років. Настя – вже доросла дівчина, юрист-міжнародник, живе та працює у Франції. А її братик Данилко – ще зовсім маленький, йому лише 7 місяців, живе він в Україні, у «найбільшому» місті України, що зветься Васильків, на затишних берегах мальовничої річки Стугна, що над нею колись гірко рюмсалась славнозвісна княжна Ярославна.

А ця медаль за що?

Натомість Данилко про це поки що не знає – «Слово о полку Ігоревому» він ще не вивчав, хоча надто полюбляє гуляти на тих саме берегах. А ще любить наш Данилко все, що пов’язано з фізичними вправами – повзати, ходити, підніматися на руках, тягати-хапати-ламати та розкручувати, пролізати у будь-яку шпарину. На іграшки його уваги вистачає рівно на п’ять хвилин – не більше.


Афганське відрядження

Від того і отримав Данилко неофіційне псевдо – В’юн Крутько, за те, що не сидиться йому на одному місці. Взагалі псевдонімів у нього купа. І майже всі мають під собою певне «географічне» підґрунтя. Коли Данилко був геть маленький, звали його на румунський штиб – Позіхану Сонько (бо спав увесь час). Трохи підріс і видав перше слово – ...Ахімо. Тато з мамою перерили геть-увесь інтернет, знайшли-таки, що це означає – японське ім’я та сорт кави. У такий дотепний спосіб побував наш Данилко підданим країни Сонця, що сходить.

Допомога татусеві

Поласувавши специфічною кавою Далекого Сходу, Данилко швидко перекваліфікувався в екс-президента братньої Польщі Леха Валенсу. Чому? Тому, що майбутній президент колись розпочинав свою кар’єру звичайним електриком. Так і наш Данилко – де побачить електричний дріт – негайно тягне руки, аби батьки вмить знеструмили геть-увесь будинок. Отак став Данилко у побуті Лехом Валенсою, через свою пристрасть до електрики.

 Доця і син

Полишивши комфортну Польщу, Данилко легко перестрибнув у лагідну Італію, перевтілившись у кумедного Чіполіно, через пізнаванну зачіску, що робила його схожим на казкового персонажа. З поміркованої Італії наш Данилко перебрався до спекотної Центральної Азії, отримавши тамтешнє псевдо – Ходжа Насреддін, позаяк найбажанішим об’єктом нашої уваги стали... великі пластикові ємності з питною водою.

Принаймні Ходжа Насреддін, окрім того, що був непересічним жартівником, все ж таки мав професію... водовоза. От і наш Данилко став водовозом та уродженцем Центральної Азії, тим більш, що слова з нього рвуться останнім часом, певно, тамтешнього походження: «ата» (тато на тюркських мовах), «апа» (мама), «ага» (начальник), «баба» (батько на пушту).

Утім, найчастіше через хитрість, дотепність та кмітливість, ми звемо нашого Данилка на соборний український штиб: «Бердичів у мініатюрі», позаяк звідти родом його матінка, наша люба мама Наталі.

Олекса Білобров




© 2006—2019 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація