ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»«Казки Скандинавії»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Ян Твардовський «Ще одна молитва»«Казки Японії»«Українська графіка першої третини ХХ століття»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерОлександр Макаров «Курс юного антиквара»Інна Волосевич «Про хлопчика»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»«Ростам і Сохраб»«Три казочки у в'язочку»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Олесь Ільченко «Наші птахи»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Про тварин«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Один день з життя письменника: Галина Вдовиченко RSS

18 липня, 2012

 

Чи замислювались ви, як і чим жив автор книжки, яку ви зараз читаєте? Адже сучасні письменники звичайні люди, і вони теж мають роботу і родину, обв’язки і мрії, а їхні дні бувають такі ж насичені як і в решти. Інколи у них трапляються надзвичайні дні, коли кожна хвилинка сповнена подіями, думками, розмовами. Саме такі дні приносять нові ідеї, нові твори та нові враження, які потім тим чи іншим чином вплинуть на життя читачів, на наше життя. От про такий незвичайний літній день розповіла «Граням-Т» письменниця і журналістка Галина Вдовиченко.

Нетиповий липневий день. Бо і на роботу спізнилась (попередила про це колег по редакції «Високий Замок»), і пішла того дня з роботи трошки раніше. Були до цього причини. На 9 ранку маємо бути у прямому ефірі на Львівському телебаченні на програмі «Вже ранок» разом з Ірен Роздобудько та Ігорем Жуком, які приїхали з Києва. Напередодні ввечері у нас була зустріч з читачами – у Культурному центрі Винників, під Львовом. Тема: «Книжка у відпустку». А ввечері на нас чекає зустріч у бібліотеці на Хуторівці…

6-50 – підйом. Коли пишу, встаю раніше, переважно о 6-й, встигаю до роботи трошки попрацювати, а якщо ні - можу собі дозволити й до 8-ї спати. Цього разу зранку – лише хатня робота і обов’язкова ранкова кава із кількома сторінками книжки.

Дві книжки читаю зараз одночасно. Купила кілька днів тому. Ранкове читання - «Життя, смерть та інші неприємності» Ярослава Грицака. В публіцистиці відомого історика чимало думок - немов «мої». Вечірнє читання - «Під куполом» Стівена Кінга, купила її спонтанно, бо не було його нового роману, який мене цікавить - «11:22:63», тож вирішила переконатися, чим «Під куполом» сподобався кільком моїм знайомим.

8:45 - Зустрічаємось з Ірен та Ігорем. Повертаємось до вражень від зустрічі з мешканцями Винниківської спільноти взаємодопомоги (спільноти колишніх безпритульних) «Оселя-Емаус», де були напередодні після зустрічі у КЦ.

9:05 – ефір.

Цікаві були запитання. Ігор брав гітару – заспівав в ефірі одну зі своїх пісень.

10:05 - Снідаємо разом – і прощаємось до вечора.

З 11-ї - у редакції. Ранкова летючка відбулась без мене. Журналісти починають здавати мені, як ведучій номера, матеріали до газети. Читаю, уточнюю деталі, правлю, скорочую, проглядаю стрічки новин… Усе як завжди. Теми дня – від наїзду податкової на телеканал TVi – до зникнення молодої капусти з базарів.

Протягом дня нема коли вгору глянути. Ще й, на щастя, злітає одна сторінка – треба віддати її неочікуваній рекламі. Радо поступаюсь своїм матеріалом про палац Фредра у селі Вишні Городоцького району. Допишу його згодом, в інший номер. Список термінових справ, що їх записую стовпчиком, росте. Усе зробити все одно не встигну. Іноді дзвонять усі три телефони одночасно: міський, внутрішній та мобільний.

До 18-ї номер майже готовий. Ірен з Ігорем заїжджають за мною, жартома розігрують сценку «відвідувачі». Відвідувачі, до речі, сьогодні вже теж були, і не одні.

18:30 Під бібліотечною філією №33 на вулиці Хуторівка нас зустрічає Михайло Ватуляк, директор гуртівні «Книжкові джерела» разом з завідуючою бібліотекою пані Русланою. Каже, ледве для «виставки» наші книжки позбирали, бо усі були «на руках». А ми й раді, що книжки не стоять на полицях, а живуть поміж людей. І затріпаний вигляд книжок тішить. Ми тут таки вигадуємо конкурс: на найбільш залюблену бібліотечну книжку та на незайману книжку, у якої навіть сторінки не роз’єднані. Ось би визначити переможців з-поміж усіх бібліотек! Але згодом вирішуємо, що найбільшим попитом у бібліотеках при сучасному рівні поповнення фондів все одно користуються книжки з шкільної програми. Навіть конкурсу проводити не варто.




 

З читачами говоримо про все, в тому числі про нові книжки, які незабаром вийдуть у світ. Ігор Жук вперше публічно виконує свою нову пісню «Блюз кавового фусу» – саме ці поетичні рядочки принесли йому цього року друге місце у конкурсі «Коронація слова» у номінації «Співана поезія», Ірен розказує про свою нову книжку для підлітків – «Арсен», яка незабаром має вийти до читача, я – про новий роман «Купальниця» і про продовження «Мишкових мишей», над оформленням до них зараз працює художниця Анна Сарвіра. Гортаю книжку («Пів’яблука»), щоб уривок прочитати – і око вихоплює назву Хуторівки - на тій сторінці, де львівська вулиця Хуторівка перетворюється на квітучий бузковий гайок. І я розповідаю мешканцям цієї вулиці, як ми з дітьми-читачами двох львівських бібліотек садили неподалік минулої весни бузок, щоб та літературна вигадка стала реальністю.

20:30 Літературна «Таврія» на ім’я «Чебурашка» впевнено виводить «Пунтика» («Пунто», машину подружжя Жук-Роздобудько) на трасу до містечка Кам’янки-Бузької. «Чебурашка» зі своєю господинею Оксаною Прохорець - героїні роману «Львівська гастроль Джимі Хендрікса» Андрія Куркова, навіть їхня львівська адреса у романі – правдива. Ірен з Ігорем прямують у Тадані, рідне село Ігоря. Вечеряємо на капоті екзотичними домашніми суші, Оксана  півдня возить їх у сумці-холодильнику. Жартівлива фотосесія на прощання – і роз’їжджаємось, посигналивши одне одному.



 

 

21:30. По дорозі додому мені нарешті спадає на думку початок оповідання, про яке я думаю вже кілька днів. Тепер швидше б до комп’ютера. Телефонує Ірен, повідомляє своїм співочим голосом: «Галуську… Є одна ідея, послухай…». Блискуча ідея, беремося за реалізацію негайно, зідзвонюємось ще двічі, поки відстань між нами збільшується. Чим такі дні особливі – ніби робиш щось інше, ніби ані хвилинки не залишається на те, щоб побути на самоті, але день минає – і ось вони, нові ідеї, нові плани, і початки нових творів…    




© 2006—2017 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація