ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Українська графіка першої третини ХХ століття»Про тваринОлесь Ільченко «Наші птахи»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерІван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»«Ростам і Сохраб»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»«Казки Японії»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»«Казки Скандинавії»Інна Волосевич «Про хлопчика»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»«Три казочки у в'язочку»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Ян Твардовський «Ще одна молитва»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Мапа вихідного дня: Умань – не лише «Софіївка»! RSS

7 вересня, 2012

 

Для більшості непосидюх слово «Умань» і слово «Софіївка» – синоніми. Адже туристичні фірми, організовуючи екскурсійні поїздки «в Умань», мають на увазі лише екскурсії до прекрасного парку, розташованого на околиці міста. І навіть деякі досвідчені мандрівники дивуються, почувши про те, що можна їхати на екскурсію до Умані, але не в «Софіївку». Що ж то за Умань без «Софіївки»? Саме це ми вирішили з’ясувати й оцінити Умань без прогулянки дендрологічним парком. Тож пакуйте бутерброди і нумо в дорогу!

Місто виникло у першій половині XVI ст., принаймні до цього періоду відносяться перші письмові документи, в яких згадується населений пункт Умань. Хоча сама назва, яка походить від назви річки Уманка, зустрічається в одному із польських літописів ще під 1497 р. Але та згадка стосувалася радше місцевості, а не конкретного поселення.

Ще з 1797 р. Умань була центром повіту в Київській губернії, але справжній її розвиток почався у другій половині ХІХ ст., коли у місто прийшли велика торгівля та промисловість. Більшість промислових і торгових підприємств належали багатим євреям. Взагалі, євреї тоді складали понад 50 % населення. Заселенню Умані євреями дуже посприяло розташування в місті могили одного з найбільших юдейських праведників – Нахмана з Брацлава. Цей хасидський цадик (до речі, правнук засновника хасидизму Баал Шем Това), відчуваючи близьку смерть, поселився в Умані – місті, де загинули тисячі євреїв у 1768 р. Зараз могила Ребе Нахмана є місцем паломництва десятків тисяч хасидів з усього світу.

87

Найстарішою спорудою Умані є величезний, П-подібний у плані, будинок Василіянського Свято-Богородицького монастиря. Обитель заснував Францішек Салезій Потоцький у 1765 р. Через три роки монастир став місцем кривавої різанини, вчиненої гайдамаками. Тоді у монастирських стінах загинуло чотири сотні учнів-василіян. Переказують, що їхніми тілами наповнили колодязь. Це сталося 10 червня 1768 р.Зараз майже облуплена будівля монастиря перебуває на балансі історико-архітектурного заповідника «Стара Умань». Вона розташована в центрі міста (вул. Радянська, 31).

88

Поряд із монастирем – будинок колишнього вищого народного училища. Звели його в 1892 р. Припускають, що архітектором цієї чудової споруди міг бути Владислав Городецький. У радянські часи тут розміщувався педагогічний технікум. Із 2005 р. він називається гуманітарно-педагогічним коледжем.

Відразу за будівлею коледжу розташований головний православний храм Умані – Свято-Миколаївський собор. У 1809–1812 рр. Його збудував архітектор Томаш Етлінґер на замовлення мешканців міста. У радянський час собор не працював. Із 1977 р. тут був музей атеїзму. Лише наприкінці 1989-го храм віддали церковній громаді. А через дев’ять років над притвором собору збудували високу дзвіницю.

90-sobor

За 100 м від головного уманського храму розташована унікальна пам’ятка торгової архітектури – Торгові ряди. Їх спорудили у 1780 р. за проектом архітектора Тепінґера. Спершу ця одноповерхова будівля мала кутові вежі та двоповерхові бічні в’їзди. 1861 р. підрядник Лейба Айзенер зробив капітальний ремонт споруди. А через два роки було знесено кутові вежі та другі поверхи на входах. Зараз у Торгових рядах розміщено звичайний ринок.

У 1780 р. на території колишнього польського кладовища заклали фундамент костьолу Успіння Богородиці. На цьому фінансування будівництва припинили, і фундамент простояв так 40 років. Лише в 1820 р. зведення храму відновили, а закінчилось воно ще через шість років. У 1974 р. в будівлі костьолу розмістили картинну ґалерею, яка перебуває тут і нині. Лише у неділю в храмі проводяться бого­служіння. Костьол має доволі просту класицистичну архітектуру. Вхід прикрашено чотирма колонами. Розташовано костьол поряд із центральним майданом Умані (вул. Коломенська, 2).

92

Найефектнішою будівлею міста є колишня міська управа, в якій нині педагогічний університет. Дехто її називає на польський манер ратушею, хоча до поляків будівля вже не мала жодного стосунку – збудували її в 1912 р. Автором проекту був архітектор із Одеси Юрій Дмитренко. Цікаво, що проектувалася будівля як прибутковий дім, із магазинами та кондитерською. У внутрішньому дворі управи стоїть не менш ефектна споруда – колишня пожежна башта (каланча). Але її, на жаль, з вулиці майже не видно.

Вниз по вулиці Садовій до управи примикає колишній ґранд-готель «Савой». Його власником був багатий підприємець Лев Круглий. Звели будівлю у 1899–1900 рр. На початку ХХ ст. «Савой» був одним із найкращих готелів Умані. Тут працювали декілька розкішних ресторанів. У радянські часи в будинку спочатку розмістили управління міліції, потім – кооперативне училище та республіканську школу ревізорів. Нині більшу частину колишнього готелю займає економіко-правовий коледж.

Дуже цікавою пам’яткою архітектури Умані є колишній водяний млин (вул. Чапаєва, 52), який стоїть на річці Уманка. Його збудували в 1892 р. Велику триповерхову будівлю можна вважати прикладом правильного сучасного використання пам’яток промислової архітектури. Нині тут розкішний ресторанно-готельний комплекс «Фортеця». Хоча, правду кажучи, в процесі реставраційних робіт було використано багато сучасних будівельних матеріалів, тому млин значно втратив у колориті та архітектурній цінності.

90-mlyn

Майже на території «Софіївки» розташовані корпуси Уманського аграрного університету. Головний корпус цього вишу вражає відвідувачів своєю пишністю та архітектурною довершеністю. А почалася його історія в 1859 р., після того, як до Умані з Одеси перевели Головне училище садівництва. Для училища збудували великий навчальний корпус та пансіонат, які стояли поряд. У 1863 р. архітектор Микола Марков звів хатню церкву Марії Магдалини, якою з’єднав корпус і пансіонат в єдину Г-подібну в плані споруду.

90_1

91_2

В Умані збереглося ще багато будівель кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це і гімназії, і адміністративні установи, і прибуткові будинки, і безліч цікавих житлових споруд. Ансамбль міської забудови Умані є одним із найкращих на Придніпров’ї, але вся ця краса поки що існує «в тіні» дендрозаповідника. З допомогою путівника «67 зупинок Черкащини» ви зможете у цьому переконатись і познайомитись з новою Уманню без «Софіївки».

За матеріалами путівника «67 зупинок Черкащини»




© 2006—2018 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація