ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Про тваринВолодимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«Ростам і Сохраб»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Інна Волосевич «Про хлопчика»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет ТетчерОлесь Ільченко «Наші птахи»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Ян Твардовський «Ще одна молитва»«Казки Японії»«Три казочки у в'язочку»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»«Казки Скандинавії»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Мапа вихідного дня: Умань – не лише «Софіївка»! RSS

7 вересня, 2012

 

Для більшості непосидюх слово «Умань» і слово «Софіївка» – синоніми. Адже туристичні фірми, організовуючи екскурсійні поїздки «в Умань», мають на увазі лише екскурсії до прекрасного парку, розташованого на околиці міста. І навіть деякі досвідчені мандрівники дивуються, почувши про те, що можна їхати на екскурсію до Умані, але не в «Софіївку». Що ж то за Умань без «Софіївки»? Саме це ми вирішили з’ясувати й оцінити Умань без прогулянки дендрологічним парком. Тож пакуйте бутерброди і нумо в дорогу!

Місто виникло у першій половині XVI ст., принаймні до цього періоду відносяться перші письмові документи, в яких згадується населений пункт Умань. Хоча сама назва, яка походить від назви річки Уманка, зустрічається в одному із польських літописів ще під 1497 р. Але та згадка стосувалася радше місцевості, а не конкретного поселення.

Ще з 1797 р. Умань була центром повіту в Київській губернії, але справжній її розвиток почався у другій половині ХІХ ст., коли у місто прийшли велика торгівля та промисловість. Більшість промислових і торгових підприємств належали багатим євреям. Взагалі, євреї тоді складали понад 50 % населення. Заселенню Умані євреями дуже посприяло розташування в місті могили одного з найбільших юдейських праведників – Нахмана з Брацлава. Цей хасидський цадик (до речі, правнук засновника хасидизму Баал Шем Това), відчуваючи близьку смерть, поселився в Умані – місті, де загинули тисячі євреїв у 1768 р. Зараз могила Ребе Нахмана є місцем паломництва десятків тисяч хасидів з усього світу.

87

Найстарішою спорудою Умані є величезний, П-подібний у плані, будинок Василіянського Свято-Богородицького монастиря. Обитель заснував Францішек Салезій Потоцький у 1765 р. Через три роки монастир став місцем кривавої різанини, вчиненої гайдамаками. Тоді у монастирських стінах загинуло чотири сотні учнів-василіян. Переказують, що їхніми тілами наповнили колодязь. Це сталося 10 червня 1768 р.Зараз майже облуплена будівля монастиря перебуває на балансі історико-архітектурного заповідника «Стара Умань». Вона розташована в центрі міста (вул. Радянська, 31).

88

Поряд із монастирем – будинок колишнього вищого народного училища. Звели його в 1892 р. Припускають, що архітектором цієї чудової споруди міг бути Владислав Городецький. У радянські часи тут розміщувався педагогічний технікум. Із 2005 р. він називається гуманітарно-педагогічним коледжем.

Відразу за будівлею коледжу розташований головний православний храм Умані – Свято-Миколаївський собор. У 1809–1812 рр. Його збудував архітектор Томаш Етлінґер на замовлення мешканців міста. У радянський час собор не працював. Із 1977 р. тут був музей атеїзму. Лише наприкінці 1989-го храм віддали церковній громаді. А через дев’ять років над притвором собору збудували високу дзвіницю.

90-sobor

За 100 м від головного уманського храму розташована унікальна пам’ятка торгової архітектури – Торгові ряди. Їх спорудили у 1780 р. за проектом архітектора Тепінґера. Спершу ця одноповерхова будівля мала кутові вежі та двоповерхові бічні в’їзди. 1861 р. підрядник Лейба Айзенер зробив капітальний ремонт споруди. А через два роки було знесено кутові вежі та другі поверхи на входах. Зараз у Торгових рядах розміщено звичайний ринок.

У 1780 р. на території колишнього польського кладовища заклали фундамент костьолу Успіння Богородиці. На цьому фінансування будівництва припинили, і фундамент простояв так 40 років. Лише в 1820 р. зведення храму відновили, а закінчилось воно ще через шість років. У 1974 р. в будівлі костьолу розмістили картинну ґалерею, яка перебуває тут і нині. Лише у неділю в храмі проводяться бого­служіння. Костьол має доволі просту класицистичну архітектуру. Вхід прикрашено чотирма колонами. Розташовано костьол поряд із центральним майданом Умані (вул. Коломенська, 2).

92

Найефектнішою будівлею міста є колишня міська управа, в якій нині педагогічний університет. Дехто її називає на польський манер ратушею, хоча до поляків будівля вже не мала жодного стосунку – збудували її в 1912 р. Автором проекту був архітектор із Одеси Юрій Дмитренко. Цікаво, що проектувалася будівля як прибутковий дім, із магазинами та кондитерською. У внутрішньому дворі управи стоїть не менш ефектна споруда – колишня пожежна башта (каланча). Але її, на жаль, з вулиці майже не видно.

Вниз по вулиці Садовій до управи примикає колишній ґранд-готель «Савой». Його власником був багатий підприємець Лев Круглий. Звели будівлю у 1899–1900 рр. На початку ХХ ст. «Савой» був одним із найкращих готелів Умані. Тут працювали декілька розкішних ресторанів. У радянські часи в будинку спочатку розмістили управління міліції, потім – кооперативне училище та республіканську школу ревізорів. Нині більшу частину колишнього готелю займає економіко-правовий коледж.

Дуже цікавою пам’яткою архітектури Умані є колишній водяний млин (вул. Чапаєва, 52), який стоїть на річці Уманка. Його збудували в 1892 р. Велику триповерхову будівлю можна вважати прикладом правильного сучасного використання пам’яток промислової архітектури. Нині тут розкішний ресторанно-готельний комплекс «Фортеця». Хоча, правду кажучи, в процесі реставраційних робіт було використано багато сучасних будівельних матеріалів, тому млин значно втратив у колориті та архітектурній цінності.

90-mlyn

Майже на території «Софіївки» розташовані корпуси Уманського аграрного університету. Головний корпус цього вишу вражає відвідувачів своєю пишністю та архітектурною довершеністю. А почалася його історія в 1859 р., після того, як до Умані з Одеси перевели Головне училище садівництва. Для училища збудували великий навчальний корпус та пансіонат, які стояли поряд. У 1863 р. архітектор Микола Марков звів хатню церкву Марії Магдалини, якою з’єднав корпус і пансіонат в єдину Г-подібну в плані споруду.

90_1

91_2

В Умані збереглося ще багато будівель кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це і гімназії, і адміністративні установи, і прибуткові будинки, і безліч цікавих житлових споруд. Ансамбль міської забудови Умані є одним із найкращих на Придніпров’ї, але вся ця краса поки що існує «в тіні» дендрозаповідника. З допомогою путівника «67 зупинок Черкащини» ви зможете у цьому переконатись і познайомитись з новою Уманню без «Софіївки».

За матеріалами путівника «67 зупинок Черкащини»




© 2006—2017 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація