ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
Інна Волосевич «Про хлопчика»Олесь Ільченко «Наші птахи»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»Ян Твардовський «Ще одна молитва»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»«Казки Скандинавії»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»«Казки Японії»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Н.В. Гоголь «Петербургские повести»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»«Три казочки у в'язочку»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«Ростам і Сохраб»Про тварин


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







Бізнес, інновації, контракти і дискусії: враження від XXV Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку RSS

10 вересня, 2012

 

Книжкові виставки-ярмарки давно не є чимось новим і неочікуваним для українських книголюбів. На одних виставках зручно купити книжки за видавничими цінами, на інших – отримати автографи улюблених авторів, побувати на презентаціях, читаннях і різноманітних літературних перформансах. Та й узагалі книжковий ринок України розвивається таким чином, що читачеві постійно пропонують якісь книжкові дійства. І шкода, що він – цей український читач; не завжди цінує можливість познайомитися з автором і книжкою у креативний спосіб, бо ж неодноразово доводилося чути, що в Європі презентації книжок і зустрічі з авторами відходять у минуле. Схоже, за європейською моделлю влаштований і найбільший книжковий форум Росії міжнародного масштабу. Бо ж головна мета Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку – не продажі і популяризація читання, а, як зазначають організатори, активізація бізнес-контактів, перекладацької роботи та впровадження інноваційних технологій на книжковому ринку.

Хоча, звісно, скарги на надто бізнесову атмосферу XXV Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку дещо є перебільшенням, адже у програмі виставки були і зустрічі з літературними «зірками» (Борисом Акуніним, Андрієм Бітовим, Сергієм Лук’яненком, Дмитром Биковим, Ольгою Сєдаковою, Вєрою Полозковою, Дар’єю Донцовою, Фредеріком Бегбедером), і цікавий проект за участю відомих росіян «Читайте дітям книги», і «Відкриті уроки літератури», на яких знайомили із творчістю російських письменників-класиків. Але якщо ви змогли потрапити лише на один день виставки, всі ці культурні ініціативи організаторів Московського книжкового дійства могли вас оминути, бо ж виставкові дні подібними цікавинками були насичені досить нерівномірно.

7 вересня (третій день виставки) найважливішою подією на Московській виставці-ярмарку було нагородження переможців Міжнародного конкурсу країн-учасниць СНД «Мистецтво книги». Саме на це нагородження і було запрошено видавництво Грані-Т, адже, як ми повідомляли раніше, цьогоріч аж дві новинки Граней-Т здобули перемогу на престижному конкурсі в Москві. Але перед тим, як розповісти про нагородження, слід усе ж ближче познайомитися з самою виставкою.

Традиційно найбільший книжковий форум Росії відбувався у Всеросійському виставковому центрі, дістатися до якого від метро ВДНХ можна було на ось такому симпатичному велотаксі:



Вхід до Всеросійського виставкового центру

За інформацією організаторів, щорічно 75-й павільйон Виставкового центру відвідує понад 200 тисяч книголюбів (для порівняння, київську бієнале сучасного мистецтва ARSENALE 2012, яка тривала два місяці, відвідало 110 тисяч осіб). Цікаво, що відвідувачів не злякав платний вхід: квиток на виставку в різні дні коштував 100-150 рублів (на українські гроші це 37 грн 50 коп).


75-й павільйон, в якому, власне, і відбувається найбільший російський книжковий форум


Цього року участь у виставці-ярмарку взяло 45 країн-учасниць, Почесним гостем форуму стала Франція, яка була представлена у Москві окремим стендом і мала свою досить насичену культурну програму (2008 року Почесним гостем у Москві була Україна). Виставкових залів було три, хоча найбільше видавництв зосередилося у першому. Щоби полегшити пошук необхідного стенду й допомогти відвідувачам не заблукати серед видавничих стендів, організатори поділили виставкові ряди на літературні вулиці.




Найбільша виставкова зала для зручності була поділена на вулиці, названі, звісно ж, іменами російських класиків

Якщо ви думаєте, що на найбільшій Московській книжковій виставці можна було в одному місці побачити книги відразу всіх видавництв (як це зазвичай буває на найбільших виставках в Україні), то ви помиляєтеся. Скажімо, гіганти російського книжкового ринку «Ексмо» й «АСТ» мали на виставці звичайні стенди з кількома примірниками книжок із різних серій і невеличкими сценами для зустрічей з авторами. У цьому, власне, й полягає головна особливість Московського форуму: це передовсім виставка, на якій можна представити свої головні книжки, познайомити з ними потенційних інвесторів і авторів, провести перемовини, підписати контракти, поговорити про інновації і перспективи розвитку. В межах виставки відбулися Міжнародний конґрес літературних перекладачів і Міжнародна конференція «On Demand Russia-2012», учасники якої щодня проводили «круглі столи» і презентували останні розробки у царині видавничої і поліграфічної діяльності.


Працівники видавництва «Грані-Т», звісно ж, «полювали» на стенди дитячих видавництв, особливо тих, чия видавнича політика перегукується із підходами до роботи над книжкою у «Гранях-Т». А це передовсім видавництва «Розовый жираф», Видавничий дім Мещерякова, «Самокат» і «КомпасГід». На стенді останнього «Грані-Т» затрималися найдовше, бо не могли оминути нову серію «Гражданин мира». Серія не називається підлітковою, поза тим вік героїв і їхні проблеми вказують на ту читацьку аудиторію, до якої ці книжки обов’язково мають потрапити. В Україні справді ніхто з видавців і досі не наважився говорити з підлітками на такі складні теми (виняток – книжка «На межі можливого» Олекси Білоброва), а тут, до того ж, оповідачами є діти зі складних і мало нам знайомих країн і континентів – Афганістану, Вірменії, Африки, Куби.


Взагалі знайти найцікавіші новинки на Московській виставці-ярмарку було досить складно. Передовсім тому, що не було ні презентацій, ні автограф-сесій, до того ж, як зазначила Олена Мовчан, російським видавництвам дуже бракує продуманих серій сучасної дитячої поезії і прози, за поповненням яких зручно було б стежити.

БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю

Ксенія МОЛДАВСЬКА, критик дитячої літератури, координатор конкурсу підліткової літератури «Книгуру»

Вільні ніші в літературі є завжди, теми, колись перелічені Шекспіром, звісно, щоразу наново переспівуються. В російській дитячій літературі нині спостерігається розквіт епохи постмодерну, яка в дорослій літератур вже відійшла в минуле. Все залежить не від ніш, а від професіоналізму людей, які спроможні їх заповнити. Ось є у нас такий автор Станіслав Востоков, який міг би писати розкішні оповідання у стилі Даррелла, але він чомусь пише фентезі. Але у нього є чудесні книжки про зоопарки, він же сам працював у трьох зоопарках, рятував орангутангів у Камбоджі. Вибір книжок для дітей у Росії дуже великий. Подивитися нове для підлітків можна на сайті «Книгуру». Важливо, що щороку в Росії укладається каталог «100 нових книжок для дітей, які мають бути у кожній бібліотеці». І щороку є достойні книжки, якими можна цей каталог наповнити.

 

7 вересня нагороджували також переможців ІІІ щорічного конкурсу «Нова дитяча книга», який організовує видавництво «Росмен». В Росії стали бестселерами книжки переможців попердніх років – Ірини Наумової, Дар’ї Чижевської і Ґосподіна Куцехвостова. Але якщо ці імена нам не видалися знайомими, оскільки в Україні поки що про цих письменників майже ніхто не знає, то зустріти на нагородженні одного із членів журі, автора «Граней-Т» Сергія Дяченка було справді приємно. До Москви відомий фантаст приїхав зі своєю донькою Анастасією – Стаскою, завдяки якій Марина та Сергій Дяченки свого часу почали писати і яка, до речі, теж пише і публікує власні художні твори.


На нагородженні переможців конкурсу «Нова дитяча книжка» був помічений автор «Граней-Т» Сергій Дяченко із донькою Анастасією, яку частіше подружжя фантастів називає Стаскою

Урочиста церемонія нагородження переможців Міжнародного конкурсу країн-учасниць СНД «Мистецтво книги» зібрала видавців Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України. Переможців нагороджували в семи номінаціях: «Співдружність», «Моя країна», «Книга для дітей та юнацтва», «Культура. Наука. Мистецтво», «Арт-книга», «Надруковано в Співдружності» і «Ґран-прі».



Головному редакторові «Граней-Т» Олені Мовчан за нагородою довелося виходити двічі, адже цьогоріч Дипломом І ступеня було нагороджено «Корабель дурнів» Себастіана Бранта (номінація «Арт-книга») і Дипломом ІІІ ступеня нашу найсмачнішу книжку «Солька і кухар Тара-пата» Оксани Лущевської та Лани Світанкової (номінація «Книга для дітей та юнацтва»).




«Книги «Граней-Т» вже сьомий рік поспіль здобувають найвищі відзнаки на конкурсі в Москві. Першу перемогу в історії видавництва ми здобули саме у столиці Росії», – зазначила на нагородженні Олена Мовчан



Диплом І ступеня у номінації «Арт-книга» «Грані-Т» отримали із рук відомого російського художника-ілюстратора, члена-кореспондента Російської академії мистецтв Анастасії Архипової. «Зробити хорошу книжку — це мистецтво, але зробити хорошу арт-книгу — це мистецтво в квадраті», – переконана Архипова


БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю

Анастасія АРХИПОВА, художник-ілюстратор, член-кореспондент Російської академії мистецтв

Чи справді золотий вік російська книжкова ілюстрація пережила в радянські часи?

— За традицією в Росії зберігається серйозне ставлення до книжкової графіки. В найтяжчі часи, навіть у сталінську епоху, книжкова ілюстрація переживала піднесення, бо це була віддушина для художника. Багато графіків, живописців, скульпторів працювали з дитячою книжкою, бо тут можна було лишатися щирим, вірним своїй професії. Завдяки цьому, мені здається, і вдалося інтелектуально вижити цілому поколінню митців. На цю царину не поширювався ідеологічний тиск. На щастя, така ситуація за інерцією триває і нині. Ідеологічного тиску немає, але є тиск масового ринку. Ставлення художників-класиків до дитячої книжки передалося і молодим художникам. Існують цілі школи книжкової графіки: професора Кошкіна, академія імені Івана Федорова з сильними педагогами — Діадоровим, Сіліною, Моніною… До того ж, сьогодні є видавці, які справді шукають хороших художників, а не просто думають про широкий ринок і продажі.

— Які це видавництва?

— Є хороші видавництва, які працюють із прекрасними художниками. «Ріпол-классік», яке видало цілу серію «Шедеври російської ілюстрації», Видавничий дім Мещерякова, який, окрім своєї історичної серії, має ще й видання, проілюстровані сучасними художниками, видавництво «Самокат», яке намагається просувати зовсім молодих художників, так само працює видавництво «КомпасГід»…

— Як гадаєте, чи має час впливати на ілюстрування дитячої книжки? Чи має ілюстрація бути сучасною?

— Я не згодна з цією думкою, адже кожна дитина проходить всі фази розвитку особистості – як раніше, так і нині. Так що дитину можуть захопити і ті ілюстрації, які виходили кілька століть тому. Сучасність також залежить і від художника. Техніка — це всього лише мова, важливішим є те, що говориться, а не як.

 

Підтримати українських видавців (а всього у «Мистецтві книги» цьогоріч перемогло 5 книжок українських видавництв) приїхали представники Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Перший заступник Голови Комітету Анатолій Мураховський назвав нагороди українських видавництв інтелектуальними трофеями, які українці привезуть додому з Росії.



 Перший заступник Голови Комітету телебачення та радіомовлення України Анатолій Мураховський із книжками-переможцями «Граней-Т»

 «Найголовніше, що тут зав’язуються горизонтальні контакти між видавцями й авторами, – поділився із «Гранями-Т» своїм баченням місії Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку Анатолій Леонідович. – Українські автори починають видаватися в Росії, а книговидання російське представлене в Україні і так досить серйозно. Це має під’юджувати наших видавців, щоби вони заповнювали книгарні українськими книжками. Українським видавцям варто повчитися в росіян умінню штовхатися ліктями — не в плані просування української книжки на зарубіжні ринки, а в плані просування своїх книжок на ринку національному».



Переможці цьогорічного «Мистецтва книги»


БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю


 Володимир ҐРІҐОР’ЄВ, заступник голови Федерального агентства із друку і масових комунікацій Російської Федерації

Чи вдалося «Мистецтву книги» досягти тієї мети, яка стояла перед конкурсом на початку його створення?

— Головна ціль завжди має бути недосяжною. Але рух до такої мети створює зовсім іншу атмосферу серед книжників країн СНД — це дуже важливо. Передовсім це привабливість Москви, російської книжкової культури, дуже важливою також є така традиція, яку ми зараз намагаємося відновити, — вихід національних культур країн-учасниць СНД у світовий культурний простір через російську мову. Самотужки їм це складно. По-друге, Росія трошки попереду за об’ємом книжкового бізнесу, інтенсивністю книгообміну, якістю книжкового продукту. Ми радо ділимося своїми напрацюваннями.

— А що ви можете сказати про український книжковий ринок?

— Поки що він тільки стає на ноги. Ми сподіваємося, що Україна нарешті прийме закон про пільгове оподаткування, і це дасть якийсь імпульс розвитку ринку. Сьогодні мені б дуже не хотілося, щоб український книжковий ринок ділився на книжки українською і російською мовами. Я стежу за цифрами книжкового ринку України, і мені здається, він підтягується до європейського. Ті українські видавці, з якими я спілкуюся, серйозні, просунуті і класно гуманітарно орієнтовані. За талантом і інтелектом це справді талановита самобутня культура.

— Чи відчувається в Росії глобальна світова криза, викликана популярністю електронних пристроїв для читання?

— Моя відповідь може видатися крамольною. Якщо вирахувати відсоток зростання користувачів електронних книжок, то можна сміливо вирахувати відсоток падіння ринку паперової книжки. Ось такий баланс.

— А як складеться ситуація далі?

— Я не думаю, що переможуть рідери, напевно, переможуть планшети. Напевне все більше читачів віддаватиме перевагу електронній книжці, але дитяча, ілюстрована книжка лишаться на папері. На початку було слово, і воно буде завжди: буде автор, буде той, хто опрацьовуватиме слово, — і немає значення, в який спосіб це слово буде потрапляти до читача.

Наприкінці виставкового дня (а Московська книжкова виставка-ярмарок працює лише до 18:00) «Грані-Т» встигли ще потрапити на «круглий стіл», організований газетою «Книжное обозрение» (до речі, у книжковій журналістиці Україна порівняно з Москвою, як це не сумно визнавати, пасе задніх). Тема цього «круглого столу» («Снижение грамотности населения и социально-культурная ответственность издателя») зацікавила нас передовсім тому, що в Україні на такий захід точно прийшло б лише кілька людей. У Росії, до речі, теж було близько десяти слухачів. Видавці, критики, письменники, журналісти говорили про якість редагування і коректури в сучасних книжках, зникнення із друкованих видань букви «ё», потребу вводити штрафні санкції за книжки із помилками.


«Круглий стіл» на тему «Снижение грамотности населения и социально-культурная ответственность издателя»

 Таким був третій день цьогорічної Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку очима працівників видавництва «Грані-Т». З Москви ми повернулися із переконанням, що книжки – це хоч і бізнес, але в цьому бізнесі на першому місці має бути не прибуток, а передовсім читачі (особливо якщо говорити про читача дитячої книжки). А тому ніколи не потрібно відмовлятися від можливості познайомити своїх читачів із книжкою і її автором. І не тільки під час книжкових форумів, адже книжкою потрібно зацікавлювати щоденно.

Ну, а насправді всі наші думки були вже звернені до того, які книжки наступного року повезти на книжковий конкурс до Москви. Але про це в наших наступних новинах:)

 Текст і фото: Тетяна Терен




© 2006—2017 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація