ГРАНІ-ТИЗДАТЕЛЬСТВО ГРАНИ-Т
«Іоан Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення»Ярослав Грицак «Життя, смерть та інші неприємності»Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер«Казки Скандинавії»Олександр Макаров «Курс юного антиквара»«Українська графіка першої третини ХХ століття»Олесь Ільченко «Пригоди динозавриків»Біблія «Для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями»Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»«Казки Японії»«По одному віршу ста поетів (1235 р.)»Ян Твардовський «Ще одна молитва»«Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря»Інна Волосевич «Про хлопчика»Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка Зіта»«Три казочки у в'язочку»«Україна-Японія: дерев'яна архітектура»Ніна Воскресенська «Владар Країни Бажань»Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля»Про тваринН.В. Гоголь «Петербургские повести»Олесь Ільченко «Наші птахи»Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»«Ростам і Сохраб»


Розсилка новин

Підписатися на розсилку







«Грані-Т» презентували українське видання аналітичної поеми про «арабську весну» RSS

24 вересня, 2012

 

21 вересня «Грані-Т» презентували одну з новинок серії публіцистики та есеїстики «De profundis» – «Спалах. Заворушення в арабських країнах» мароккансько-французького письменника, філософа, журналіста Тахара бен Джеллуна. Про арабські революції – їхні досягнення та їхні поразки – цього вечора у столичному Будинку письменників дискутували заступники головного редактора газети «Україна молода» Леся Шовкун та Дмитро Лиховій, директор Центру близькосхідних досліджень, сходознавець Ігор Семиволос, президент організації «Арабський дім», доктор філософії Салах Закут, головний редаткор порталу «Україна по-арабськи» Мохаммад Фарджаллах, перекладач книжки Євгенія Кононенко та колішиній Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Юрій Кочубей.

Попри те, що учасники-українці називають арабські революції кроком назад, тоді як представники арабського світу беззаперечно вірять, що арабські країни нині опинилися на початку демократичного шляху, всі зійшлися в одному: потрібен час, аби зрозуміти, чим насправді була «арабська весна» – початком «арабської зими», як нині пишуть американські ЗМІ, чи перемогою добра над злом, як вважав Тахар бен Джеллун, пишучи свою аналітичну поему «Спалах».  

15

Учасники презентації-дискусії Дмитро Лиховій, Леся Шовкун, Ігор Семиволос та Салах Закут

5

Перекладач книжки Євгенія Кононенко

13

Ігор Семиволос

Ігор СЕМИВОЛОС, директор Центру близькосхідних досліджень:

«Я думаю, що арабські революції спричинили процес трансформацій на Близькому Сході, і цей процес, очевидно, буде дуже болючим, нелегким, нелінійним. Говорити заздалегідь, чим він закінчиться, дуже важко. Без перебільшення можна сказати, що нині відбуваються тектонічні зрушення в цій частині світу, і, напевно, скоро ми побачимо щось нове і цікаве, але може статися і так, що результат буде далеким від очікувань людей, які виходили на майдани арабських країн. Є така відома максима: революції не бувають успішними. Ключове питання революції – як після неї досягти тих компромісів, які дозволять деперсоніфікувати владні інститути і забезпечити сталий розвиток країни? Відповіді на це питання в арабському світі ще немає, тому говорити про успішність чи неуспішність арабських революцій поки зарано.

Книжка бен Джеллуна, як на мене, це аналітика. Багато вчених намагаються писати таку аналітику, яку ніхто потім не може зрозуміти. Вони це роблять з тією метою, щоби згодом ніхто не звинуватив їх у неправді. В соціальних науках не буває правдивих прогнозів, просто люди мають звичку все швидко забувати. Тому «Спалах» – це пристрасний заклик до своїх співітчизників, заклик людини, яка довго прожила у країнах розвинутої демократії. Він дійсно хоче, щоб араби жили так добре, як живуть французи. І він знає, який шлях для цього пройшли французи. Але з іншого боку він не хоче повертатися на Батьківщину, йому комфортніше жити в Парижі, писати про арабський світ і розуміти, що там протягом тривалого часу буде ще багато проблем, з якими араби можуть і не впоратися».

4

Леся Шовкун

Леся ШОВКУН, заступник головного редактора газети «Україна молода»:

«Арабський світ знову на вістрі уваги, оскільки зараз відбуваються масові протести в цих країнах і багато хто називає їх продовженням або навіть негативним завершенням арабської весни. В американській пресі вже навіть лунає таке визначення, як «арабська зима», оскільки арабський світ довів, що він дуже відрізняється від того, чого від нього чекали західні демократії». 

18

Салах Закут

Салах ЗАКУТ, президент організації «Арабський дім», доктор філософії:

«Я перереконаний, що з висновками про «арабську весну» потрібно ще трохи почекати, бо ж арабський світ довго був під диктатурою. Я вірю в позитивні зрушення, які принесли революції. Головне, що зник страх, в якому стільки десятиліть жив арабський народ. Вірю, що арабські країни нині на шляху до демократії. Ми з вами представляємо різні культури й релігії, тому нам складно обговорювати те, що насправді відбувається в арабських країнах».

31

Мохаммад Фарджаллах

Мохаммад ФАРДЖАЛЛАХ, головний редактор порталу «Україна по-арабськи»:

«Арабський і західний світ не розуміють одне одного. Араби завжди думали, що Захід ніколи не піде проти них, але для західних країн на першому місці – їхні інтереси. І навпаки: Захід ніколи не міг передбачити початок «арабської весни». Тому арабська демократія особлива, і це важливо пам'ятати. І найнебезпечніше нині – розпалювання ворожнечі поміж християнами та мусульманами. Араби не будуть терпіти, якщо ображатимуть їхню культуру і релігію. На мій погляд, рано ще аналізувати арабські події 2010-2011 років. Ми звикли вважати, що весна – це період, коли все нове лише починається: з’являються квіти, плоди ж дозрівають пізніше. Арабський народ має навчитися жити в демократичному світі. Араби мають вчитися обирати владу, може, навіть робити помилки. В будь-якому позитивні зрушення є, адже вперше відбувся перехід влади від однієї партії до другої».

11

Дмитро Лиховій

Дмитро ЛИХОВІЙ, заступник головного редактора газети «Україна молода»:

«Арабські революції нічим не відрізнаються від інших революцій. Революція чогось варта, коли вона вміє захищатися. Як і передбачали песимісти, межичассям, яке настало після арабських революцій, скористалися радикальні ісламські сили, і вони використовують цей період не просто для того, щоб прийти до влади, а щоби змінити владу у своїх інтересах і, як мені здається, змінити за іранським сценарієм. Коли в Ірані у 70-х роках скинули шаха, потім це призвело до закручування гайок і приходу до влади ісламістів. І сьогодні Іран ми сприймаємо як одну з найбільш темних і безнадійних країн ісламського світу в сенсі дотримання демократії. Якщо Тахар бен Джеллун, пишучи цю книжку, ставився до арабських революцій як до чогось світлого, поетичного і життєрадісного, дякував натовпам, які скинули криваві режими, то те, що прийшло їм на зміну, фактично перекреслює настрій цієї книжки, як не сумно це констатувати. В цій дискусій я займаю позицію арабоскептиків, бо, як на мене, відсампочатку було зрозуміло, чим ці революції закінчаться. Після зміни влади в Єгипті, ми можемо сказати, хто насправді переміг у тих революціях, які так життєрадісно описує Тахар бен Джеллун. Автор пише про те, що відбувається у березні 2011 року, і його прогнози виявляються нині хибними. Він пише, що після цих революцій диктатор ніколи не поставить араба на коліна або що в інших сусідніх країнах диктатори будуть змушені пом’якшити свої режими. Тобто ця книжка справді є поемою сьогодення, яке, щоправда, було півтора року тому». 

21

Юрій Кочубей

Юрій КОЧУБЕЙ, колішиній Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції:

«Ми не повинні вчити інші народи, як їм жити. Вони самі мають обирати форми правління і  керівників. Звісно, люди сприймають світ прагматично, але протестувати їх усе  ж змушує не голод (згадайте Помаранчеву революцію!), а відчуття несправедливості. Через несправедливість почалася і «арабська весна». Як на мене, її досвід дуже корисний, але людям потрібен час, щоби вони навчилися користуватися здобутками демократії».

1

6

19

33

29

20

Текст: Тетяна Терен

Фото: Олександр Хоменко




© 2006—2017 Видавництво «Грані-Т»
Телефон/факс:
+380 44  200-12-57 (58, 59)

Україна 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10.
Ел. пошта: office@grani-t.info
Повна контактна інформація